Захід змушує "голодувати" не ту ланку російської військової системи, - повідомляє BI.
Експерти з питань оборони кажуть, що Захід намагається змусити "голодувати" неправильну частину російської військової машини.
Протягом століть ключовим елементом перемоги на полі бою було знищення ворожої артилерії. Без неї армія противника втрачає здатність знищувати війська, техніку, фортифікації та лінії постачання. Тому країни застосовують кавалерію, танки, авіаудари та гаубиці для знищення гармат ворога інформує UAINFO.org з посиланням на Business Insider.
"Надзвичайно нелегке завдання"
Для України це завдання є надзвичайно важким. Згідно з даними, приблизно 70% втрат українських військових спричинені російською артилерією, що перевищує середні показники Першої та Другої світових воєн, де цей показник становив близько 60%. Завдяки таким технологіям, як безпілотники та системи HIMARS, українські сили домоглися певних успіхів, знищивши більше 10 000 одиниць російської артилерії. Проте Росія, перейшовши на військову економіку, змогла до лютого 2024 року накопичити 4780 одиниць ствольної артилерії, включаючи гаубиці, а також 1130 реактивних систем залпового вогню. Додатково, російські війська випускають до 10 000 снарядів щодня, в той час як українська армія, через брак боєприпасів, може використовувати лише близько 1800 снарядів на добу.
Читайте також: "Мій народ втомився", - The Telegraph спитав, що думають про війну та переговори виснажені військові
Для України критично важливо знешкодити російську артилерію, адже в іншому випадку її війська залишаться під безперервним вогнем. Артилерія є ключовим елементом, що дозволяє російським підрозділам, включаючи найманців, засуджених та мобілізованих, поступово просуватися вперед на Донеччині, незважаючи на значні втрати. Проте Україні бракує необхідних ресурсів для рішучого наступу, зокрема ударної авіації, щоб подолати артилерійську перевагу супротивника.
Альтернативний метод
Західні та українські фахівці пропонують альтернативну стратегію: замість фізичного знищення артилерійських установок на фронті, варто зосередитися на припиненні їхнього виробництва. Дослідники провели аналіз складного ланцюга постачання, що підтримує російську артилерію, яка потребує значних обсягів боєприпасів і швидко зношує свої стволи.
"Забезпечення відсутності у Росії доступу до боєприпасів та нових стволів для гармат має стати пріоритетом, оскільки її ланцюги постачання досить вразливі", - йдеться у звіті аналітичного центру Royal United Services Institute (RUSI) та Open Source Center.
Автори рекомендують звернути увагу на санкції, що охоплюють ланцюги постачання артилерійських систем, а не обмежуватися тільки новітніми технологіями, такими як мікроелектроніка.
Перевезти тисячі тонн хромової руди в країну без відома контролюючих органів значно складніше, ніж транспортувати декілька тисяч мікрочіпів. Хром відіграє ключову роль у створенні артилерійських стволів.
Росія, володіючи значними природними ресурсами та спадщиною оборонно-промислового комплексу, сформованого за радянських часів, демонструє певну самодостатність у військових питаннях. Однак аналітики з RUSI вказують на дві ключові області, в яких країна залежить від імпортних поставок: виробниче обладнання для виготовлення гармат і боєприпасів. До 2022 року Росія активно імпортувала верстати з Західних країн, особливо ті, що обладнані числовим програмним управлінням (ЧПУ). Після введення західних санкцій у 2023 році постачання цього обладнання стало обмеженим, але Китай зміг частково компенсувати ці втрати. Проте, російські виробники традиційно віддають перевагу західним верстатам через їхню високу якість і точність.
Ознайомтеся також: Путін подає Україну як агресора та закликає Захід чинити тиск на Київ - ISW
Окрім обладнання, Росія імпортує близько 55% високоякісного хрому для виробництва стволів та значну частину бавовняної целюлози, що використовується у вибухівці. Санкції вже мають певний вплив. Наприклад, казахстанська компанія "Хлопкопром-Целлюлоза" скоротила постачання целюлози для російських заводів, які опинилися під санкціями, й тепер постачає цю продукцію для потреб НАТО.
Загалом, поточні західні санкції недостатньо сфокусовані та обмежені, щоб суттєво вплинути на російське оборонне виробництво. Звіт RUSI рекомендує поєднання економічних санкцій і дипломатичних зусиль, спрямованих на припинення постачання критичних компонентів для російської артилерії:
"Співпраця з додатковими ресурсами для моніторингу та управління ланцюгами постачання підвищить ймовірність досягнення успіху."
Час має велике значення.
Проте залишається невирішеним питання: скільки часу потрібно, щоб санкції реально стали підтримкою для української армії, яка вже зазнає численних труднощів? Санкції функціонують подібно до стратегічного бомбардування: це непрямий метод, який має на меті ускладнити противнику доступ до озброєння. Проте під час Другої світової війни знадобилися роки, щоб авіаудари дійсно позначилися на німецькій військовій машині. Схожим чином, російські компанії шукатимуть шляхи обійти санкції через такі держави, як Китай і Туреччина.
У підсумку, санкції можуть стати більш ефективним інструментом, ніж спроби знищити російську артилерію на полі бою. Для України найкраща зброя -- та, яка не досягне фронту.
