"Наша основна мета - навчати дітей безпосередньо за партами в школі", - зазначив Андрій Закалюк у розмові з "Львівською Поштою".

"Наше завдання у новому навчальному році - вчити дітей за партами, створювати їм комфортні психологічні умови і дати їм добрих вчителів, а школам - хороших директорів", - наголосив у розмові з "Львівською Поштою" керівник управління освіти Львова Андрій Закалюк.

Він зазначає, що у Львові працюють дуже кваліфіковані директори шкіл. "Львів не був би на передових позиціях в освітньому рейтингу України, якби не ці потужні керівники. З 2020 року директорів шкіл тут обирають через відкритий конкурс, і за цей час було проведено понад 60 таких конкурсів. Вважаю, що управління освіти повинно приділяти особливу увагу директорам шкіл. Наше завдання - навчати їх, підтримувати, цінувати і надавати їм свободу дій. Важливо інвестувати в них," - підкреслює він.

"Освіта в першу чергу стосується якості. Якщо ми прагнемо змін, це повинні бути системні перетворення. Мова йде про довготривалі ініціативи та масштабні зміни в конкретних дисциплінах," – підкреслює Андрій Закалюк.

Обговорювали з чиновником вплив пандемії коронавірусу та масштабного військового конфлікту на рівень знань львівських школярів, потенційні ризики навчального року 2024-2025, можливість проведення онлайн-уроків, питання укриттів, ремонтів, благодійних фондів у школах, а також гордість Львова - предмет "Захист України" у національно-патріотичних центрах та нововведення в освітній галузі.

З вересня у Львові відкриється 14 центрів національно-патріотичного виховання, що дозволить учням 10-11 класів міських шкіл вивчати предмет "Захист України" в належних умовах і під керівництвом професійних інструкторів.

Ви обійняли посаду керівника управління освіти Львова у 2022 році. Пане Андрію, як вплинули коронавірус і велика війна на знання школярів Львова? У підсумку - п'ять років зовсім іншого навчання, ніж до ковіду та повномасштабного вторгнення. Наскільки це ризики для знань учнів?

Звісно! Ось ваш текст унікалізовано: Так, ми зіткнулися з серйозними втратами в освіті як через пандемію коронавірусу, так і через масштабну війну. Це підтверджується рядом досліджень. Наприклад, результати минулорічного міжнародного дослідження якості освіти в Україні PISA-2023 свідчать про це. Зокрема, виявлено проблеми з читанням у дітей. Річ не в тому, що вони не вміють читати, а в тому, що їм важко аналізувати текст і робити висновки. Найгірше те, що ці втрати продовжують зростати, оскільки війна не закінчилася.

У новому навчальному році наше завдання полягає в тому, щоб навчати дітей за партами, забезпечувати їм сприятливі психологічні умови, надавати кваліфікованих вчителів, а школам - компетентних директорів.

Є шанси надолужити? Це залежить від школярів, батьків, вчителів, директорів?

Перш за все, це визначається родиною, яка усвідомлює, що у дитини є певні прогалини, які необхідно заповнити. Це також залежить від конкретного вчителя і школи. Наприклад, освітні втрати в математиці можуть відрізнятися від таких втрат в історії.

Школа, зокрема вчителі, можуть визначити рівень знань дітей і вказати батькам, що з того чи іншого предмету потрібно підтягувати дитину. Потрібно тримати руку на пульсі.

Основне - це стабільний освітній процес учнів у шкільних класах під керівництвом вчителів. Звичайно, багато чого залежить від індивідуальних здібностей та мотивації кожної дитини.

Наскільки ви оптимістичні, що уроки таки будуть у школі за партами? Чи будуть онлайн-уроки у цьому навчальному році?

Все залежить від безпекової ситуації. І насамперед вона пов'язана з енергетикою, газом, опаленням. Великий ризик, коли будемо мати тривалі знеструмлення, які впливатимуть передусім на опалення. Звісно, є альтернативи.

Які саме?

У Львові більше 30 шкіл оснащені власними котельнями. За наявності газу всі вони будуть підключені до генераторів.

Загалом у Львівській громаді є 128 шкіл. Також 12 великих шкіл матимуть модульні котельні. Мовиться про всі райони Львова. Велика школа - це та, де навчається понад тисяча дітей.

Онлайн-навчання ви розглядаєте як варіант у новому навчальному році?

Варто зазначити, що офлайн-навчання зараз прив'язане до кількості місць в укритті. Скажімо, якщо школа має укриття, в якому може поміститися 800 учнів, а у школі навчається тисяча дітей, то нам потрібно це збалансувати.

Звертаю вашу увагу: у нашій початковій школі онлайн-навчання абсолютно виключене! Щодо середньої школи, навчання також має проходити офлайн. Для учнів 10-11 класів дозволяється гнучкий підхід: два дні у школі, три дні - дистанційне навчання.

Будь ласка, повідомте, яка ситуація з бомбосховищами в школах Львівської громади?

Більшість шкіл обладнані укриттями. Деякі навчальні заклади використовують для цієї мети будівлі, розташовані поблизу. Це стосується приблизно 15 із 128 шкіл у громаді. Безпека учнів завжди була, є і залишатиметься пріоритетом.

Цікаво, що минулого року через повітряні тривоги у школах Львівської громади не вдалося провести лише 4% занять. Це зовсім незначна частка. Решта 96% уроків пройшли у звичайному режимі, що є чудовим результатом.

Наголошував і ще раз наголошу: під час повітряних тривог ми не відпускаємо дітей зі школи. Це заборонено. Це рішення Кабміну і ми його дотримуємося. Ще раз закцентую: безпека учнів - це пріоритет.

Влітку, під час канікул, у сховищах проводили ремонтні роботи. За які ресурси? За бюджетні кошти.

З батьків на ремонт укриттів у школах гроші не збирають?

Не збирають. Це капітальні витрати. Якщо в батьків є бажання до чогось долучитися, наголошую директорам, що це потрібно робити виважено, мудро і грамотно.

Чому у державних школах є благодійні фонди? І батьки на початку нового навчального року традиційно здають якусь певну суму на школу.

Такий підхід поширений по всьому світу. Благодійні фонди в освітніх установах є важливими, але варто, щоб їхня діяльність була добровільною та прозорою. Я відвідував США і Німеччину, де в кожному закладі освіти функціонують благодійні фонди і наглядові ради. Вони займаються фінансуванням різних проєктів та наданням стипендій.

Якщо директор львівської школи з'являється на зборах і заявляє про необхідність внесення по 100 гривень від кожного, це є неприйнятним і абсурдним!

А яким чином це мало б виглядати?

Це має бути цілковито на добровільній основі. Батьків потрібно повідомити, що в школі існує благодійний фонд, ознайомити їх із планами закладу та представити кошторис запланованих робіт.

А хіба не потрібно було б запитати батьків, чи вважають вони доцільною реалізацію тих чи інших планів?

Я підтримую ідею обговорення серед батьків. Наприклад, щоб батьки визнавали, що в школі навчаються здібні діти, і вирішували наповнювати благодійний фонд для виплати їм стипендій. Благодійний фонд - це не просто "здайте на штори". Це хибне уявлення.

Хочу підкреслити: абсолютно неприйнятно використовувати наказовий тон – це суворо заборонено! Я виступаю проти передачі готівки вчителю! Важливою є потреба у відкритій комунікації, прозорості у діях та активній участі батьків.

Уточнимо. Батьки не мали б здавати на парти, фарби, унітази для школи?

Ні. 100 відсотків Також елементарними побутовими речами школа має бути забезпечена. Батьки не мають здавати ні на туалетний папір, ні на мийні засоби тощо. Місто все це фінансує.

Скільки першачків у Львівській громаді підуть до школи?

Більше семи тисяч. Це менше, ніж минулого року.

Скільки дітей-переселенців навчається у львівських школах?

До міських садочків Львова ходить близько 800 дітей-переселенців, а до шкіл - близько 3200. Тобто всього чотири тисячі дітей є інтегрованими у середовище громади! Це катастрофічна ситуація.

Всього лише 20% переміщених всередині країни дітей відвідують школи та дитячі садки міста. Ймовірно, значна частина дітей-переселенців продовжує навчання дистанційно у своїх рідних школах.

Ми усвідомлюємо, чому прифронтові освітні установи закликають дітей залишатися в них, оскільки без учнів вчителі не отримуватимуть зарплат, а школи не зможуть продовжувати свою діяльність.

Але потрібно подивитись на інший бік - діти вже два роки навчаються онлайн! Вже є навіть дослідження, які показують, що довготривале навчання онлайн не дає результату. Не менш важливим є питання мови: діти не перебувають в україномовному середовищі, живучи в цей час у Львові.

Заохочуємо батьків звертатися до адміністрації закладів освіти Львова, аби залучити більше дітей до навчання у школах та садках.

Скільки учнів львівських шкіл виїхали з сім'ями за кордон і продовжують навчання там?

Маємо ще одну цифру - приблизно три тисячі школярів.

Знаю, що бракує місць у школах. Яка ситуація у Львівській громаді з будівництвом нових шкіл?

У наших школах не спостерігається дефіциту місць для учнів. Проблема полягає в нерівномірному розподілі навчальних закладів. Наприклад, школи в центральних районах міста заповнені лише на 70%. Візьмемо для прикладу школу №62, яка здатна прийняти близько 900 учнів, але насправді там навчається приблизно 400 дітей. У центрі міста кількість дітей не відповідає наявності шкіл.

Розпочато будівництво нових освітніх закладів. На вулиці Рудненській, 8 (Левандівка) у 2024 році стартувало зведення початкової школи разом з дитячим садком, які споруджуються компанією "Ріел". Після завершення будівництва ці об'єкти будуть передані у власність громади міста Львова.

Будують велику школу в Брюховичах. Також зводять корпус школи на Тракті Глинянському. На Новому Львові буде новий корпус старшої школи біля школи №80. На Підголоско мають будувати школу.

На 33-тю річницю незалежності України у Львові нарешті почали будувати нові школи, що не спостерігалося в попередні роки. Це значний прогрес!

Звичайно, прогрес спостерігається.

Чим ви найбільше пишаєтеся у своїй діяльності на посаді керівника управління освіти Львова?

Модернізація викладання курсу "Захист України" та заснування центрів національно-патріотичного виховання є нашою унікальною ініціативою, яка вже демонструє успіх. Її реалізацією займаються висококваліфіковані фахівці, включаючи військових та інструкторів.

З вересня у Львові відкриються 14 центрів національно-патріотичного виховання, що забезпечить учням 10-11 класів міських шкіл можливість вивчати предмет "Захист України" в належних умовах і під керівництвом професійних інструкторів.

Охопленим є кожен район Львова. Такі національно-патріотичні центри мають школи №36, 91. На Левандівці відкриють центр на базі гімназії "Гроно" - це колишня школа №64.

Чи викликає цей предмет зацікавленість у учнів?

Дітей завжди захоплює предмет, коли викладач робить його цікавим. У національно-патріотичному центрі навчають домедичної допомоги, тактичної підготовки, поводження зі зброєю, стрільби, правил безпеки з вибуховими пристроями та навіть керування дронами. Все це надзвичайно приваблює дітей.

Предмет "Захист України" - це наша львівська гордість, і ним ми дуже пишаємося. До нас приїздять багато вчителів з інших міст подивитися, перейняти досвід.

Зокрема, міністр освіти та науки України Оксен Лісовий приїздив до Львова у лютому 2024-го і особисто відвідав один із національно-патріотичних центрів.

Хочу відзначити, що нещодавно інструктори і асистенти шкільних центрів національно-патріотичного виховання завершили черговий етап навчання для підвищення своєї кваліфікації. Зокрема, 25 учасників з центрів поглиблювали свої знання в галузі домедичної підготовки.

Яких змін в освітній сфері варто очікувати учням Львівської громади? Особливо важливою є новація у вивченні іноземних мов у школах.

З початком нового навчального року школярів Львова будуть розподіляти на групи для вивчення основної іноземної мови. Виконавчий комітет прийняв надзвичайно важливе рішення для освітньої сфери. Це справді історичне рішення щодо вивчення іноземних мов у львівських школах. Сподіваємось, що це принесе лише найкращі результати.

Відтепер у кожній школі з'явиться можливість розподіляти учнів на групи під час вивчення основної іноземної мови, якщо кількість дітей у класі становить менше 28 осіб.

Це сприятиме ефективнішому вивченню мови дітьми. Раніше поділ на групи здійснювався тільки за умови, що в класі було більше 27 учнів. З 1 вересня групи формуватимуться вже з 10 учнів, що значно покращить результати порівняно з навчанням усього класу. Ми прагнемо підвищити якість викладання іноземних мов, щоб школярі нашого міста отримували високоякісні знання.

У львівських навчальних закладах планують збільшити увагу до наукових дисциплін. Що це означає конкретно?

У новому навчальному році школи Львівської громади зосередяться на розвитку наукових напрямків шляхом заохочення дітей до досліджень, вдосконалення матеріально-технічної бази та покращення співпраці з профільними науковими інституціями.

Ми прагнемо значно посилити увагу до розвитку науки в міських школах. Наша мета – суттєво змінити підхід до викладання наукових дисциплін, щоб підвищити інтерес дітей до науки й надати їм більше можливостей для розвитку. Для тих учнів, які мріють про наукову кар'єру, ми створюємо умови для раннього професійного зростання в цьому напрямі. Важливим аспектом нашої стратегії є залучення досвідчених науковців для реалізації цих планів.

Ключові напрямки розвитку науки включатимуть: оновлення співпраці з закладами вищої освіти та Малою академією наук; акцент на кількох галузях: математичній, суспільно-гуманітарній, мовно-літературній та природничих науках; школи обиратимуть один з цих напрямків для розвитку своєї дослідницької бази; зосередження на інтегрованих уроках, виставках та конкурсах з демонстрацією учнівських досліджень; вивчення природничих наук через екологічно-технологічні проєкти та екологічні табори з акцентом на здоров'я; аналіз історичних подій та їх впливу на свідомість українців через дискусійні клуби, відеоролики та конкурси.

У двох львівських школах працюватимуть гіди по професіях. Розкажіть докладніше.

У двох львівських школах стартує експериментальний проєкт - тут з'являться гіди з професій. Ці фахівці надаватимуть старшокласникам консультації щодо вибору майбутньої професії.

Хочемо впроваджувати у школах якісну профорієнтацію. Старшокласники дуже часто не знають, куди їм рухатись після навчання в школі. Звісно, це не є проблемою, адже завжди можна змінити професію, вивчити нову спеціальність. Але для того, щоб діти більше розуміли себе, свої вподобання та сильні сторони, цього року розпочнемо пілотний проєкт.

У двох навчальних закладах нашого міста буде введено нові посади – консультанти з професійної орієнтації. Ці спеціалісти займатимуться допомогою школярам у виборі майбутньої професії. Вони будуть встановлювати зв'язки з професійно-технічними навчальними закладами, університетами, компаніями та організовувати екскурсії на різні робочі місця. Таким чином, учні матимуть можливість краще ознайомитися з різними професіями та вибрати ту, яка їм найбільше підходить.

Чудова новина для Львова: з вересня школярі отримають більше можливостей для творчого розвитку, зокрема заняття з сучасного мистецтва, гончарства та кіно стануть невід'ємною частиною їхнього навчання.

Цього року львівські школи зосередять ще більше уваги на мистецькому та творчому розвитку учнів. В новому навчальному році планується впровадження уроків сучасного мистецтва, занять за мотивами кінофільмів та навчання в гончарних майстернях.

Ми поставили собі за мету приділити увагу мистецьким напрямам розвитку школярів. Перший крок ми зробили торік, скасувавши оцінки за творчі предмети.

Зараз ще треба рухатись далі, тож цього року ми запроваджуємо уроки сучасного мистецтва в артгалереях та інших мистецьких просторах. У Львові є дуже багато крутих митців і фахових менеджерів культури. Саме разом з ними напрацюємо програму класних уроків для учнів.

Окрім того, хочемо у кожному районі міста на базі шкіл відкрити гончарні майстерні. Вже маємо у Львові дві школи, де є такі майстерні - школи №29 та №73. Бачимо приклади, як вони гарно розвивають дитячу творчість. Тож ставимо собі за мету впродовж навчального року відкрити гончарні класи у кожному районі міста.

Також старшокласники тепер матимуть уроки за мотивами фільмів. Наші учні люблять фільми, дивляться багато серіалів і через такий візуальний контент черпають багато інформації. Саме тому ми хочемо інтегрувати якісні фільми в уроки, зробити їх частиною навчального процесу.

Мені відомо, що учні разом із професіоналами будуть опікуватися міськими парками, скверами та водоймами.

У новому навчальному році за кожною школою Львівської громади закріплять зелену зону, за якою учні будуть доглядати, досліджуватимуть та розвиватимуть її.

З вересня ми хочемо запустити особливу екологічну програму. За кожною школою міста буде закріплено якусь зелену зону: парк, сквер чи водойму. Впродовж навчального року школярі досліджуватимуть ці території, доглядатимуть їх, висаджуватимуть нові рослини та навіть вчитимуться рибалити.

Усі ці заходи будуть реалізовані у взаємодії з екологічним управлінням та міськими садівниками, щоб діти мали можливість навчатися у професіоналів правильному догляду за зеленими зонами.

За що б ви хотіли подякувати вчителям Львова та директорам?

За велику і складну працю в часи війни! У нас сотні вчителів, чиї чоловіки знаходяться на передовій. Вночі вчителька з тривогою чекає звістки від чоловіка з фронту, а вранці йде навчати дітей. І робить це професійно та якісно. Величезна подяка всім педагогам, адже вони виконують титанічну роботу!

Які мудрі поради ви хочете дати школярам перед початком нового навчального року? Чи вважаєте ви, що сучасним дітям цікаво відвідувати школу?

Будьте собою! Будьте вільними! Думаю, що їм цікаво йти до школи. Знаю точно, що в початковій школі цікаво всім.

Як викликати інтерес у дітей до навчання і зробити відвідування школи бажаним?

Вчитель повинен бути цікавим та ключовим у навчальному процесі. Взаєморозуміння між учнем і вчителем є критично важливим для успішного навчання. Довіра між ними відіграє вирішальну роль.

Пане Андрію, як Ви почуваєтеся перед початком нового навчального року?

Оптимістичний. Бо будемо навчати дітей за партами у школі. Це для нас головне. І для батьків також. Важливо зберегти освітню галузь в часі війни і показати ще багато позитивних прикладів в країні. Ще б пак, учні, які набрали 200 балів з національного мультипредметного тесту (НМТ), - це гордість Львова.