Військові з Польщі та Балтійських держав поділилися своїми оцінками, що може статися з Путіним, якщо він вирішить атакувати Європу.
Генеральні штаби балтійських держав проводять підготовку до можливого військового вторгнення з боку Росії. У разі реалізації такого сценарію, союзники планують завдати удару по Санкт-Петербургу у відповідь.
Про це заявив радник президента Литви з національної безпеки Кястутіс Будріс, пише РБК-Україна з посиланням на BILD. Про це повідомляють Контракти.UA.
Зокрема, дипломати з країн Балтії вважають, що після закінчення війни в Україні Росія може активізувати свій "імперіалістичний експансіонізм" щодо Естонії, Латвії, Литви та Польщі. Як зазначив один із них, ймовірність такого розвитку подій зросте, якщо Білорусь повністю інтегрується в так звану Союзну державу.
"Україна надає нам кілька років для підготовки. Якщо Росія виграє в Україні, ми можемо очікувати на присутність однієї російської дивізії у Львові, ще однієї в Бресті та третьої в Гродно", - висловився начальник Генерального штабу Польщі Раймунд Анджейчак.
Він зауважив, що у випадку, якщо Росія перейде кордон із Литвою, буде "негайна відповідь".
"Не в перший день, а в першу хвилину. Ми вдаримо по всіх стратегічних об'єктах у радіусі 300 кілометрів. Ми нападемо безпосередньо на Санкт-Петербург", - заявив Анджейчак.
На його думку, країни Європи "мають узяти ініціативу у свої руки" і дати зрозуміти Росії, що напад на Польщу або країни Балтії буде початком тотального протистояння. Він вважає, що це єдиний спосіб утримати Кремль від подібної агресії.
З метою забезпечення своєї безпеки Польща в даний час проводить закупівлю 800 ракет, що мають дальність до 900 кілометрів, які призначені для використання у випадку агресії з боку Росії.
"Ми маємо мати можливість негайно завдати удару у відповідь самостійно, не очікуючи на рішення деяких столиць НАТО щодо активації п’ятої статті", - підкреслив командувач литовських збройних сил Раймундас Вайкшнорас.
Що відомо про Балтійську лінію оборони
Будівництво Балтійської лінії оборони в Естонії відбуватиметься у три етапи. Перші два передбачають зведення 40 опорних пунктів та 12 складів. На третьому етапі планується додати ще 8 пунктів. Ця оборонна інфраструктура слідує домовленостям саміту НАТО, забезпечуючи захист союзників з першого метра.
Проект передбачає створення захисних перешкод та польових укріплень для стримування противника. Укладено угоди на постачання матеріалів для загороджень, включаючи колючий дріт і "зуби дракона", а також активно ведеться робота над прототипами бункерів.
В останні дні вересня міністри оборони Естонії, Латвії, Литви та Польщі зібралися в Даугавпілсі, столиці Латвії. Під час зустрічі вони розглянули питання потенційного фінансування оборонної лінії в Балтійському регіоні за рахунок бюджету Європейського Союзу.