Війна пейджерів: чому Україні важко відтворити досвід Ізраїлю


У понеділок, 17 вересня, у Лівані відбувся несподіваний та масовий вибух тисяч пейджерів, які використовувалися Хезболлою для секретного зв'язку. Це призвело до загибелі десятків бойовиків і поранення майже 3000 осіб. Чи стане це початком нової війни на Близькому Сході?

Інцидент з пейджерами стався через кілька годин після того, як уряд Ізраїлю оголосив про розширення своїх цілей у війні проти ХАМАСу у секторі Газа.

За версією NYT, розвідка Ізраїлю знала, що у Хезболлі бояться стеження через смартфони, тому глава організації зажадав від її членів користуватися пейджерами.

Ізраїльська розвідка побачила у цьому свій шанс та створила підставну угорську фірму B.A.C. Consulting, що уклала контракт на виробництво пейджерів від імені тайванської компанії. Декілька років пристрої, котрі продавали угрупованню, перед тим заміновували. За словами трьох представників ізраїльської розвідки, пейджери мали батареї з вибуховою речовиною PETN (пентаерітриттетранітрат).

Після першої серії вибухів Ізраїль зберіг мовчання, однак на наступний день сталася нова атака на електронні пристрої. Міністерство охорони здоров'я Лівану повідомило, що в середу, 18 вересня, щонайменше 14 осіб загинули, а 450 отримали поранення через сплеск вибухів рацій, як зазначає Голос Америки.

Згідно з даними Міністерства охорони здоров'я Лівану, протягом двох днів загинуло щонайменше 57 людей. Близько 3500 ймовірних бойовиків Хезболли отримали поранення різного ступеня тяжкості. Один з вибухів стався під час похорону, який організувала група Хезболла для трьох своїх членів та дитини, що потрапили серед 12 жертв під час першої хвилі насильства.

Іранські державні ЗМІ передали, що серед поранених у вівторок був навіть посол країни у Лівані Моджтаба Амані.

Нагадаємо, Іран підтримує угруповання Хезболла та ХАМАС, а також конфлікти у Газі та вздовж ізраїльсько-ліванського кордону, котрі викликають в Ізраїлю побоювання щодо розширення регіонального воєнного конфлікту.

Чи виникне після всього цього масштабний конфлікт між Ізраїлем та Іраном?

Поки експерти намагалися відповісти на це питання, схиляючись до різних версій, ЦАХАЛ почав масований обстріл південного Лівану, аби "знищити терористичний потенціал" Хезболли.

Літаки ЦАХАЛу вдарили по селах на півдні Лівану у ніч проти 19 вересня, передає Reuters. Джерела агентства та канал Хезболли al-Manar TV повідомили, що авіаудари поблизу кордону відновилися у четвер опісля полудня.

Військові Ізраїлю повідомили, що їхні нічні авіаудари влучили по цілям Хезболли в таких локаціях, як Чихіне, Тайібе, Бліда, Мейс-ель-Джабалі, Айтарун і Кфаркелі на півдні Лівану, а також по складу зброї Хезболли в районі Хіам.

Лідер терористичної організації Хезболла Хасан Насралла охарактеризував це як "оголошення війни" з боку Ізраїлю.

Проте колишній керівник Моссаду Дані Ятом висловив думку, що ізраїльська операція з знищення засобів зв'язку "могла стати каталізатором для більш активної війни в Лівані", але обмежені часові рамки не дали змоги це реалізувати.

"Ця річ мала зовсім інше призначення," - зазначає Ятом.

На його думку, вибухи мали "викликати паніку, стрес і шок" серед членів Хезболли, а також показати здатність Ізраїлю зламати навіть найбільш захищені лінії зв'язку угруповання.

Отже, наразі ситуація не виглядає як початок масштабного конфлікту, а скоріше як спроба "вгамувати" Хезболлу. Адже атаки з боку терористів на півночі суттєво ускладнюють Ізраїлю виконання операцій у Газі.

До речі, цими ж днями ізраїльські спецслужби оголосили про зрив планів Ірану здійснити замахи на ключових ізраїльських посадовців, зокрема прем'єр-міністра Біньяміна Нетаньягу, міністра оборони Йоава Галанта та голову Служби безпеки Ізраїлю Ронена Бара.

Згідно з повідомленням The Jerusalem Post від 19 вересня, до спроби вбивства, ймовірно, причетний 73-річний ізраїльський підприємець Моті Макман, який вже був затриманий і йому висунуті обвинувачення.

Отже, спецоперація "невідомих" агентів виявилася абсолютно унікальною. Проте, як вважає відомий журналіст і публіцист Віталій Портников, Україні навряд чи вдасться здійснити щось подібне в майбутньому.

"Я спостерігаю, як світова спільнота засуджує дії Ізраїлю, який, до речі, не бере на себе жодної відповідальності за свої вчинки. Чому ж виникає це засудження? Тому що це – невибірковий напад, що націлений одразу на численні групи людей, які можуть зазнати серйозних наслідків, будучи зовсім не причетними до діяльності терористичних угруповань", - зазначив він у ефірі програми Говорить Великий Львів.

При цьому Портников зауважив, що Іран зараз спеціально акцентує на цьому увагу міжнародної спільноти.

"Вони зображують не прощання з бойовиками, а прощання з дітьми", - зазначив він.

Отож, незважаючи на технічні можливості, здійснити таку операцію спецслужби "ніколи не зможуть собі дозволити США чи Європейський Союз", додав фахівець.

Чи є це взагалі можливим для України?

"Ми можемо організовувати таке без всякого сприяння будь-кого. І знаючи, що наші союзники, якщо вони доведуть нашу участь, будуть нас засуджувати так, як Ізраїль. Значить, потрібно просто вирішувати, йдемо ми цим шляхом чи ні. Розумієте, Ізраїль же може сам собі зброю виробити, він все-таки не залежить від західних постачань так, як ми залежимо. Ну, ви нас засудили, ми прийняли до відома, і це взагалі не ми, й до побачення. А в України інша ситуація", - пояснив він логіку подій.

Тож Портников підкреслив: усе, насамкінець, упирається у технічну спроможність конкретної країни.

"Ізраїль самостійно виготовляє своє озброєння, і це є важливою складовою нашого майбутнього. Ми повинні мати власну зброю, щоб не залежати від чужих вказівок. Якщо ж ви спробуєте звернутися до європейських партнерів з питанням про допомогу у проведенні операції, подібної до тієї, що була в Ізраїлі, вам можуть відповісти: 'Ви що, зовсім збожеволіли? Це ж військовий злочин, за який вас можуть викликати до Міжнародного кримінального суду в Гаазі!' І на відміну від Путіна, нас туди точно видадуть," - додав він.

Отже, згідно з переконаннями Портникова, питання військової автономії для України в даний час є одним з ключових викликів.

Related posts