Лукашенко прийняв рішення про помилування тридцяти політичних в'язнів напередодні виборів президента.
Білоруський правитель Олександр Лукашенко помилував 30 осіб, які відбували ув'язнення за "злочини, пов'язані з протестами" після виборів 2020 року, повідомила його пресслужба.
Це вже третій раз за останні три місяці, коли авторитарний лідер прийняв рішення про помилування ув'язнених, серед яких опинилися тяжкохворі журналісти та активісти.
Імена звільнених осіб не були оприлюднені, але відомо, що серед них є семеро жінок. У прес-службі Лукашенка зазначили, що всі помилувані "визнали свою провину, щиро покаялися і пообіцяли дотримуватися закону в майбутньому".
Не передбачається, що в переліку звільнених виявиться опозиціонерка Марія Колеснікова. Вона була частиною трійки жінок, разом із Світланою Тіхановською та Веронікою Цепкало, які організували спільну кампанію за реформи у відповідь на фальсифікації президентських виборів 2020 року, під час яких Лукашенко здобув перемогу.
Сестра Тетяни Колеснікової, Хомич, висловила надію, що акт помилування може слугувати підтвердженням для міжнародної спільноти, що Лукашенко, можливо, відкритий до торгівлі за звільнення інших політичних в'язнів в обмін на певні компроміси.
Хомич висловлює надію, що Лукашенко, який контролює Білорусь вже понад три десятиліття, може відреагувати на заклики західних держав щодо звільнення політичних в'язнів, оскільки побоюється за свою власну долю.
"Лукашенко прагне залишитися у центрі уваги навіть після встановлення миру в Україні, - зазначила Хомич під час розмови з Голосом Америки. - Крім того, він не бажає, щоб Білорусь цілковито стала частиною Росії."
Колеснікова та інші відомі політичні в'язні Білорусі вже близько 600 днів перебувають у ізоляції від зовнішнього світу. Ті, хто підтримує з ними зв'язок, повідомляють, що немає жодних офіційних новин щодо їхнього стану.
Колесніковій, а також чоловікові Тіхановської Сергію Тіхановському, лауреату Нобелівської премії миру 2022 року Алесю Беляцькому та іншим, за словами їхніх близьких, відмовляли в листах, відвідуваннях адвоката та телефонних дзвінках.
Остання інформація, яку отримала Хомич, свідчить, що Колесникова важить менше 45 кілограмів при зрості 170 см і вона не впевнена, що вийде з ув'язнення живою.
"Просто уявіть собі, -- промовила її сестра. -- XXI століття, ми знаходимося в самому серці Європи, а хтось страждає від голоду. Марію тримають у ізоляції. Будь ласка, не дозволяйте їй загинути від голоду."
Старший радник голови уряду в екзилі Світлани Тіхановської, Франак Вячорка, зазначив, що 30 осіб, які отримали свободу, відбували короткострокові покарання за менші "правопорушення", включаючи коментарі або "лайки" до антирежимних публікацій у соціальних мережах.
І хоча він радіє, що хтось виходить із в'язниці, водночас припускає, що помилування не є ознакою того, що Лукашенко пом'якшує свою позицію, а "просто намагається очистити свій імідж".
"Державні органи подають це як значний гуманітарний крок з боку влади, - зазначив Вячорка. - Це дія Лукашенка напередодні так званих виборів у наступному році, щоб продемонструвати, як він дбає про людей, адже навіть його прихильники не в захваті від безперервних жорстоких репресій."
Вячорка також відзначив, що міжнародний дипломатичний тиск відіграв важливу роль у рішенні Лукашенка помилувати 30 політичних в'язнів, проте внутрішні настрої суспільства також мали значення. Він підкреслив, що ті, хто отримав помилування, не будуть повністю "вільними" після виходу з в'язниці; їх все ще контролюватимуть спецслужби, а деяким, можливо, буде заборонено виїзд за межі країни.
"Багато з них були змушені звернутися до Лукашенка з проханням про помилування та визнати провину за злочини, яких не скоювали, -- зазначив він. -- Це також є проявом гноблення народу, але водночас яскраво демонструє суть Лукашенка. Йому потрібно, щоб люди визнали його владу. Це спосіб принизити їх і змусити визнати його домінування."
Вячорка свідчить, що останнім часом ситуація з правами людини в Білорусі погіршилася, терміни ув'язнення зросли з кількох до 10-15 років. Політв'язнів змушують носити жовті значки, щоб інші ув'язнені знали, що не варто з ними розмовляти в разі випадкової зустрічі.
"Вони прагнуть емоційно зламати їх," - підкреслює Тетяна Хомич, додаючи, що її сестра, яка перебуває в ув’язненні, постійно переміщується між "ізолятором" та "штрафним ізолятором". Кожен з цих приміщень вона описує як крихітні, неприємно пахнучі кімнати з діркою в підлозі замість туалету.
За словами Вячорки, внаслідок серйозних репресій та активних дій білоруського КДБ, яке ретельно контролює електронні комунікації, опозиційні активності тепер переходять у "офлайн" режим.
"Люди збираються на приватних квартирах, поширюють самвидав. Існує також багато кіберпартизанів. У Білорусі хороші хакери", - додав опозиціонер.
За його словами, багато з цих "кіберпартизанів" є державними службовцями, які таємно допомагають опозиції, котра своєю чергою інформує Захід про стан справ усередині країни.
Існують також колективи, які прагнуть підтримати українців і перешкодити Білорусі залучитися до більш активних дій у війні Росії проти України.
Проте, Вячорка сказав, що опозиція в еміграції не закликає людей всередині країни до відкритої політичної діяльності під час війни:
"Не слід безтурботно жертвувати людьми, поки ситуація залишається невизначеною. Лукашенко допускає помилки. Ми прагнемо бути готовими, коли настане час дій. Зараз ми переживаємо найбільш критичні моменти."
Він підкреслив важливість жінок у русі, зазначивши: "Токсична маскулінність Лукашенка в контрасті з жіночою емпатією наших лідерок - саме це робить наш рух настільки витривалим".
У Білорусі налічується приблизно 1400 політичних в’язнів, серед яких лауреат Нобелівської премії миру Алесь Беляцький та журналіст польського видання Анджей Почобут. Польща активно виступає за їхнє звільнення. За даними правозахисного центру "Вясна", не менше шести політичних в’язнів загинули під час ув’язнення.
У липні також було звільнено 18 політв'язнів, у тому числі лідер БНФ Ригор Костусьов, який страждає на важку форму раку.
У 2020 році Білорусь пережила наймасштабніші протести в своїй історії, викликані виборами, що забезпечили Лукашенку шостий президентський термін. Ці вибори були розкритиковані як фальсифікація з боку опозиційних сил і міжнародного співтовариства.
За даними ПЦ "Вясна", з початку протестів було заарештовано 65 тисяч людей, сотні тисяч втекли з Білорусі.
Репресії всередині Білорусі все ще продовжуються і посилюються, заявила лідерка опозиції Тіхановська. "Нам потрібен постійний міжнародний тиск, щоб добитися свободи для всіх політичних в'язнів", - сказала вона.
Правозахисний центр "Вясна" інформує, що лише протягом цього тижня в Білорусі до суду будуть притягнуті щонайменше 33 активісти, які брали участь у протестних акціях. Протягом останніх трьох місяців у країні за участь у протестах було засуджено більше 200 осіб.
Експерти зазначають, що Лукашенко намагається поліпшити своє сприйняття в суспільстві напередодні нових президентських виборів. У 2025 році в Білорусі відбудеться голосування за президента, і Лукашенко, який очолює країну протягом тридцяти років, вже підтвердив свою участь у цих виборах, що стануть для нього восьмими.
Як тільки в'язні виходять на волю, їх місця одразу займають інші політв'язні, що свідчить про те, що влада не лібералізується, цитує аналітика Валерія Карбалевича агенція AP.
Вивільнення політичних в'язнів, на його думку, є спробою білоруського уряду передати Заходу меседж про "омолодження" іміджу держави з метою отримання визнання результатів президентських виборів у 2025 році.
