Чому важливо записати дитину на колективні заняття та як обрати відповідний гурток?
Якщо дитина не бажає брати участь у заняттях у групі.
Саме гуртки можуть стати тим інструментом, який допоможе розкрити потенціал дитини, розповідає психологиня благодійного фонду "Голоси дітей" Юлія Сахарова.
Експертка розкриває, яким чином групові заняття впливають на дітей різного віку та надає поради щодо вибору найвідповіднішого варіанту для вашої дитини.
Невеличкі досягнення, які дитина отримує під час занять у гуртках, надихають її вірити у власні сили й усвідомити справжній зміст успіху.
На групових заняттях діти проявляють себе, стають більш самовпевненими та відкритими, а також отримують нові навички, які впроваджують у своє повсякденне життя, зазначає психологиня.
"З часом діти набувають навичок планування свого дня, вчаться орієнтуватися в часі, а також ефективно розподіляють час між навчанням, виконанням домашніх завдань, обов'язками та хобі," - зазначає Сахарова.
У процесі колективного заняття малеча має можливість зустріти нових дорослих: вихователів, керівників гуртка та психологів. З часом дитина навчиться звертатися до них за підтримкою, просити допомоги та висловлювати свої думки.
"Діти дошкільного віку починають придивлятися до інших дітей, повторюють за ними й починають спілкуватися. У дошкільному віці з'являється перший друг чи подружка, це перші взаємодії та перші конфліктні ситуації, конкуренція. Якості, сформовані завдяки гурткам, дуже допоможуть дитині у початковій школі", - додає психологиня.
У навчальному закладі дитина починає більше звертати увагу на власні почуття та виявляти свої здібності. Саме в цей період у неї формуються стійкі інтереси, а учні відкривають свої сильні сторони. Вони також здобувають навички дружби, яка поступово стає більш надійною та стійкою.
"Спостерігаючи за дітьми під час групових занять у фонді, я помічаю, як вони відкриваються, поліпшуючи свій емоційний стан, знижуючи рівень тривожності та нормалізуючи самооцінку. У таких заняттях не існує дітей, які б відчували себе самотніми — всі є частиною команди", - зазначає Сахарова.
Додаткові заняття можуть сприяти розвитку самостійності у дитини та допомогти їй разом із батьками організувати свій тижневий графік.
У середній та старшій школі підлітки починають прагнути до автономності. Посилено вивчають себе та інших. Так, спортивна секція, мистецький чи технічний гурток відіграє профорієнтаційну роль у їхньому житті, пояснює Юлія Сахарова. Каже, що заняття у гурті інших підлітків допомагають зрозуміти, яку професію вибрати у майбутньому, на які особистісні якості спиратися, куди рухатися у кар'єрі чи особистому житті.
Ні. Для всебічного розвитку дитини може бути цілком достатньо наявності безпечного і стабільного сімейного оточення, а також спілкування з однолітками в дитячому садку, стверджує психологиня.
Деякі батьки вирішують віддати своїх малюків на групові заняття вже з трирічного віку. Але чи є в цьому потреба? Юлія Сахарова вважає, що не слід перевантажувати дитину додатковими активностями на ранніх етапах її розвитку. Важливо знаходити баланс.
"Нервова система дитини перебуває на стадії формування, тому важливо уникати надмірного навантаження. Розвиток дитини є необхідним та корисним, але слід зосередитися на заняттях в родинному середовищі," - підкреслює експерт.
Якщо батьки не мають змоги забезпечити виключно родинне виховання, варто розглянути можливість дитячого садка. У такому закладі діти матимуть нагоду спілкуватися з ровесниками, гратися та займатися різними корисними заняттями. Цього цілком вистачить для їхнього раннього розвитку.
Утім, упродовж останніх років Юлія Сахарова часто радить батькам підшукати групове заняття для дитини. Через пандемію та вторгнення діти часто почуваються ізольованими, адже подекуди не можуть відвідувати садок чи школу й контактувати там з однолітками. Як результат, більше заглиблюються в себе. А так гурток може стати дієвою альтернативою, яка допоможе дитині знайти сприятливе середовище однолітків.
"Він може сприяти виявленню талантів і насолоджуватися дитинством," - підкреслює психолог. Вона також зазначає, що якщо у дитини є добре структурований розклад, а її щоденна та тижнева діяльність регулярно чергується між пасивними і активними формами, то адаптація до групових занять пройде для неї значно легше.
Вона також рекомендує залучати дітей з особливими освітніми потребами до різних занять. Зазначає, що батьки часто помиляються, вважаючи, ніби не існує підходящих програм, або що їхня дитина не зможе впоратися. Цю точку зору можуть підтвердити початкові невдачі або відмови, як з боку дітей, так і викладачів.
Навіть якщо не вдалося знайти підходящий варіант з першої спроби, я рекомендую не зупинятися на досягнутому і продовжувати пошуки, а також налагоджувати дружні стосунки з іншими дітьми. Не потрібно ізолюватися та залишатися на самоті; варто спробувати записати дитину до гуртка, де вона матиме можливість спілкуватися як із викладачем, так і з ровесниками.
Щоб гуртки приносили користь і не створювали надмірного навантаження на дитину, важливо враховувати обсяг занять, підкреслює Сахарова. Позашкільні активності не повинні перевищувати 30% її часу, що означає, що заняття можуть проходити двічі або тричі на тиждень.
Психолог рекомендує адаптувати рівень залучення дитини до занять відповідно до її темпераменту. Якщо виникають труднощі, важливо звернутися до професіоналів. Вони зможуть оцінити гнучкість нервової системи та проаналізувати рівень втомлюваності за психомоторними показниками. Додатково, експерти визначать оптимальний час, коли нервова система дитини працює найактивніше, що дозволить запланувати додаткові заняття або секції в цей період.
Не варто проводити тести для дитини вдома. Якщо вона має гарний настрій, активна і здатна виконувати завдання з аплікацій, штрихування чи розмальовування протягом певного часу (для дітей віком від трьох до шести років нормальна тривалість концентрації становить 10-20 хвилин), це вказує на її стійку увагу.
Завдання батьків - придивитися до сильних сторін дитини, до її характеру й вподобань. Якщо вона активна й імпульсивна, їй варто спробувати спортивні секції, якщо любить малювати - художню школу, а хто любить співати - заняття з музикування.
"Перш за все, необхідно звернути увагу на себе. Якщо батьки, мати чи батько, займаються спортом або творчістю та активно проводять свій вільний час, то й дитина, швидше за все, знайде своє захоплення," - стверджує психолог.
Саме увага до дитини може стати ключем до розуміння, підійшов їй гурток чи ні. Якщо дитина радісна, не перезбуджена чи пригнічена після заняття, то він їй підходить, каже Юлія Сахарова.
"Спілкуючись із дитиною, можна не одразу зрозуміти її інтереси, бо вони ще формуються. Часто батьки зіштовхуються з тим, що дитина то охоче займається на секції, то все кидає і навідріз відмовляється долучатися до занять. Це нормально, дорослим потрібно бути готовими до таких змін. З часом, приблизно у сім років, інтереси стануть більш сталими", - додає психологиня.
Адаптація на заняттях може стати легшою завдяки "невидимим зв'язкам", які відображають підтримку та увагу батьків. На початку варто обрати групові активності, в яких беруть участь як діти, так і їхні батьки, або залишатися поруч з гуртком, готовими прийти на допомогу після закінчення заняття, якщо виникнуть труднощі.
Ключовим є обговорення цієї угоди заздалегідь та дотримання її умов, щоб дитина відчувала впевненість у надійності батьківської підтримки.
Юлія Сахарова рекомендує зберігати ці "ниточки" й для того, щоб, коли дитина підросте і зможе самостійно ходити на заняття, ви могли пояснити їй маршрут до гуртка. Іноді варто забирати її або разом йти на уроки, обговорюючи при цьому досягнення та труднощі.
Обов'язкова умова кожного групового заняття - позитивні емоції дитини. Буває, що заняття перестають тішити. Тоді варто порадитися з дитиною, прислухатися до неї, що їй подобається, що їй би хотілося спробувати. І обов'язково поступово рухатися у напрямку, який зараз до вподоби дитині, радить Юлія Сахарова.
Психологиня підкреслює, що не слід примушувати дитину до додаткових занять чи чинити на неї тиск. Найкраще знаходити спільну мову та обговорювати її емоції, пропонуючи різні варіанти для вибору.
З дітьми-підлітками варто відверто обговорити причини, чому їм важко або не хочеться ходити на заняття в гурток.
Необхідно залучити до процесу й інших дорослих. Тренер або вихователь, який проводить заняття, здатний виявити сильні сторони дитини, підтримати її на шляху до досягнень або допомогти впоратися з труднощами.
Залучити до активностей може товариш, з яким можна провести час за малюванням, співом, плаванням або танцями, зазначає Юлія Сахарова. Це допомагає дитині відчути підтримку та усвідомити, що поруч є людина, на яку можна покластися.
