Захід поки що не має психологічної готовності прийняти український план перемоги, - вважає Фесенко.


Одночасно експерт у галузі політики підкреслив, що даний план досягнення успіху має всебічний і структурований характер.

Президент України Володимир Зеленський озвучив перед українським народом свій план досягнення перемоги. Відомо, що цей план складається з п'яти ключових аспектів, які охоплюють політичні, економічні та військові елементи. Що стоїть за цими пунктами та чому західні країни висловили критику — в матеріалі УНІАН розповідає Володимир Фесенко, політолог і голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента".

План досягнення перемоги був оприлюднений на загал. Основний аспект – це пропозиція Україні стати членом НАТО. Яка ймовірність реалізації цього сценарію в поточних умовах?

Відразу зазначу, Зеленський сам чудово розуміє, що цей план - це програма максимум. Це не означає, що вже найближчим часом нам дадуть позитивну відповідь з усіх пунктів. На жаль, це не так. По деяких пунктах відповіді не буде відразу. Адже наші партнери на Заході банально до цього не готові.

Щодо НАТО ситуація вже піднялася на новий рівень обговорення. Чимало західних партнерів вважають, що Україні слід надіслати запрошення. Проте, зрозуміло, що стати повноправним членом НАТО ми зможемо лише після завершення війни. Наразі навіть консенсусу з питання запрошення України до НАТО ще не досягнуто.

Суть запрошення полягає в створенні механізму захисту від шантажу з боку Путіна. Він, безсумнівно, намагатиметься змусити нас відмовитися від прагнення до вступу в НАТО. Проте, якщо Захід надасть це запрошення, це стане свідченням того, що це питання не підлягає обговоренню, і Україна має всі шанси стати частиною Альянсу.

Ще один аспект стосується стримування. За словами Зеленського, мова йде про розміщення ненuclear військових потужностей на території України. Які саме елементи можуть бути включені в цей потенціал?

Цей аспект є частково закритим. На мою думку, він стосується майбутнього. Зеленський висловив цю концепцію стримування Росії у досить абстрактній формі. Мова йде про розгортання неядерних військових потужностей, які б запобігали можливій агресії з боку Росії. Очевидно, що в умовах війни реалізація цього не є можливою. Проте після завершення конфлікту це може стати одним з основних напрямків нашої взаємодії з західними партнерами.

Моє припущення, що йдеться, зокрема, про розміщення воєнних баз із системами ПРО - протиракетної оборони. Свого часу, на початку 2000-х років, Росія була дуже незадоволена розміщенням таких типів військ США на території східної Європи. І зараз це інструмент стримування.

Прямо про це не говорили. Але я певен, що в таємних додатках йдеться й про можливості економічного стримання, тиску на Росію. Це теж треба посилювати.

Ще один з елементів стратегічного плану на майбутнє - це заміна американських військових контингентів в Європі. Яка мета цього кроку для України?

Це захоплююча концепція, адже вона є своєрідним подвійним жестом. З одного боку, Трамп та його команда активні в просуванні ідеї виведення американських військових із Європи. З іншого боку, цей жест адресований європейцям, які стурбовані можливістю залишитися без американської підтримки. Якщо це станеться, хто ж тоді забезпечить безпеку континенту? У відповідь на це Зеленський заявляє, що Україна готова стати основним елементом нової системи безпеки в Європі, але для цього їй потрібно досягти перемоги.

Варто зазначити, що ця концепція не є нашою власною. Ідея вперше була озвучена Борисом Джонсоном, який влітку в своїй колонці поділився схожими думками. Українська сторона лише розвинула цю думку, доповнивши її конкретними деталями.

Ще один з пунктів плану стосується дозволу на удари західною далекобійною зброєю по території РФ. Ми вже давно чуємо про роботу над цим, однак позитивної відповіді на це немає. Чому саме план перемоги має змінити позицію Заходу?

Важливо усвідомлювати, що не всі пропозиції будуть одразу прийняті на Заході, особливо це стосується питань, пов'язаних з НАТО та постачанням далекобійної зброї. Проте, за певних умов, наприклад, у разі нової ескалації з боку Росії проти України, така можливість може виникнути. Одним із сценаріїв є участь військ Північної Кореї на стороні РФ в Україні. У такому випадку Захід повинен буде попередити Путіна, що в разі нових агресивних дій в Україні, він отримає дозвіл на відповідні дії. Однак існує ймовірність, що таке схвалення може бути надане без попереднього інформування.

До того, як привезти план в Україну, Зеленський презентував його в Європі та США. Й велика кількість західних ЗМІ повідомили, що там план перемоги сприйняли неоднозначно. З чим це пов'язано?

Річ у тому, що багато партнерів звернули увагу лише на окремі пункти. Як от запрошення до НАТО чи далекобійна зброя. Щодо НАТО очевидно, що не буде швидкої відповіді. Тут не може Байден чи новий президент США одноосібно нас запросити в НАТО. Це має бути колективне рішення саміту. Консенсусу поки що немає. Але ми бачимо, що ситуація поступово змінюється.

Однак неможливо звести увесь цей план до одного або двох аспектів. Це було б помилковим. Він має багатогранну структуру. Кожен пункт, по суті, є окремою главою. А в межах кожної глави міститься свій набір позицій. Частину з них підтримують на Заході, інші ж поки що залишаються без однозначної підтримки.

На Заході дуже спрощено підійшли до оцінки цього плану. Вони психологічно ще не готові до таких рішень. Але Зеленський максималіст. Він завжди так діяв, весь час війни. Він ставить максимальну планку і поетапно дотискає наших партнерів. Ми бачили це вже на прикладі танків, систем ППО, авіації. Спочатку завжди було "ні", які потім перетворювалися на "так".

По-перше, ігнорують складність цього питання, звертаючи увагу лише на окремі його аспекти. По-друге, у мене складається враження, що деякі критики прагнуть зовсім іншого. Вони не шукають плану для перемоги, а бажають, щоб Зеленський погодився на умови миру, які висуває Путін. Це саме те, чого вони чекають. Проте Україна не готова на такі поступки.

Якщо підсумувати викладений план досягнення успіху, про що саме йдеться?

Ключовою характеристикою цього плану є його комплексність і системність. Він охоплює широкий спектр аспектів, включаючи оборонні та безпекові питання, а також економічну і політичну сфери. Головним меседжем є необхідність прояву сили. Для того щоб зупинити агресію Путіна та примусити його до переговорів, Захід має продемонструвати свою потужність.

Отже, вони здатні це реалізувати завдяки підтримці України. Зокрема, це дозволить нам перенести бойові дії на територію противника. Це є одним з основних аспектів стратегії досягнення перемоги. Для цього необхідно отримати можливість завдавати удари по території Росії та загалом зміцнити наш військовий потенціал.

Це необхідно, щоб спонукати Путіна до закінчення конфлікту. Чим більшими будуть витрати для Росії, тим швидше він почне розглядати можливість мирних переговорів. Самостійно він не вирішить цю проблему. Проте для тиску на Путіна слід застосовувати як економічні, так і політичні засоби.

Водночас, важливо усвідомлювати, що назвати це стратегічним планом для перемоги України над Росією досить проблематично. Це скоріше наша рекомендація для партнерів – що необхідно вжити, аби покласти край війні. А для цього потрібно діяти рішуче. Є лише два основні інструменти: зміцнення України та здійснення тиску на Росію.

Тут основним є вплив на Росію та зміцнення позицій України. Це дозволить нам перейти до нової стадії переговорів з Росією з більш сильних позицій. Ця концепція є центральною.

Related posts