Путін стикається з фінансовими труднощами у військових витратах: у Росії значно зростуть штрафи за порушення дорожніх правил.
Російський уряд готується підвищити штрафи за порушення правил дорожнього руху з 1 січня 2025 року.
Це випливає з пропозицій змін до Кодексу про адміністративні правопорушення, як повідомляє The Moscow Times.
Відповідно до нового документа, розмір штрафу за неналежне використання ременів безпеки буде підвищено з 1000 до 1500 рублів. Крім того, за водіння в стані алкогольного сп'яніння або за передачу прав на керування автомобілем штраф зросте з 30 тисяч до 45 тисяч рублів.
Також зміниться діапазон штрафів за перевищення швидкості: замість нинішніх 500-5000 руб. буде 750-7500 руб. Діапазон штрафів за недотримання вимог дорожніх знаків або розмітки збільшиться з 500-5000 руб. до 750-7500 руб.
Штрафи планується підняти також за порушення правил буксирування чи перевезень вантажів, порушення правил руху великогабаритного транспортного засобу та за заподіяння легкої чи середньоїшкоди здоров'ю при порушенні правил дорожнього руху.
Зміни передбачають не лише підвищення розмірів штрафів, а й скорочення "знижки" за своєчасну оплату. Наразі водії, які порушують більшість правил дорожнього руху, мають можливість сплатити лише 50% штрафу протягом 20 днів.
Після ухвалення змін доведеться платити 75% від штрафу, але термін пільгової оплати зросте до 30 днів.
Розмір штрафів буде збільшено за "найрозповсюдженішими" правопорушеннями, визначеними в Кодексі України про адміністративні правопорушення. Зокрема, 73% усіх штрафів стосуються перевищення швидкості на 20-40 км/год, які становлять 500 гривень.
Одночасно варто зазначити, що в Росії штрафи переглядалися з 2013 року, а за цей період загальний рівень інфляції склав 70%. Враховуючи чинні знижки, сума штрафу зменшується до такої міри, що не має значного впливу на порушників.
Зібрані зі штрафів кошти спрямовуються до бюджетів російських регіонів, а частину грошей від підвищення планується вкладати у розвиток дорожньої інфраструктури.
Як Росія знаходить фінансування для війни
Уряд Російської Федерації активно досліджує нові способи поповнення федерального бюджету в умовах зростаючих витрат на військові дії в Україні. У 2024 році частка витрат на армію в бюджеті може досягти рекордних показників, які не спостерігалися з часів існування Радянського Союзу, і вперше в історії незалежної Росії перевищить фінансування соціальних програм.
На фінансування напрямку "національна оборона" планується спрямувати 29,3% усіх видатків російського бюджету, або 10,7 трлн руб., що еквівалентно 6% ВВП. У 2023 році витрати за цим напрямком були заплановані на рівні 6,4 млрд руб.
Одночасно для "соціальної політики" передбачається виділення 7,71 трильйона рублів, що становить 21,1% від загальних витрат. Це найменший показник за останні, принаймні, 2011 року. У період з 2015 по 2021 роки частка соціальної політики у федеральному бюджеті в середньому складала 28%.
Наприкінці жовтня стало відомо, що влада Росії готується різко підвищити акцизи на нафтопродукти, щоб наповнити федеральний бюджет, який наступного року має пережити новий рекорд військових витрат. Так, Держдума РФ затвердила законопроєкт про збільшення акцизів на бензин на 14%, а на дизпальне - на 16% - утричі більше, ніж передбачено редакцією Податкового кодексу (+4,7%).
Перед цим уряд Росії, на тлі рекордного зростання військових витрат, переглянув свої прогнози щодо підвищення тарифів на комунальні послуги для населення: наступного року вони зростуть вдвічі більше, ніж було заплановано раніше.
Перед цим з'явилася інформація про намір в Росії щорічно підвищувати тарифи на обслуговування житлових комплексів.
Середина липня ознаменувалася тим, що президент Росії Володимир Путін затвердив законодавчий акт, який передбачає збільшення податків для громадян та місцевих підприємств, починаючи з 2025 року.
Зокрема, закон пропонує ввести прогресивну шкалу оподаткування для фізичних осіб, з ставками від 13% до 22%. Крім того, передбачено збільшення податку на прибуток для підприємств з 20% до 25%. Це стане найзначнішим підвищенням податків у XXI столітті.
