Дробович представив план дій для вирішення проблем, пов'язаних з ексгумацією та похованнями в Україні та Польщі.
Українські та польські посадовці, а також всі, хто бере участь у вирішенні цих історичних питань, повинні нарешті зосередитися на конструктивних та професійних кроках.
Голова Українського інституту національної пам'яті (УІНП) Антон Дробович вважає, що українські й польські урядовці мають нарешті перейти до конструктивних дій "у проблемних питаннях ексгумації та поховань", і запропонував дорожню карту.
Деталі
У останні місяці стало очевидно, що риторика Польщі стосовно України зазнала суттєвих змін. Відомі українські та польські медіа заповнили свої сторінки різкими висловлюваннями польських політиків, які закликали до відновлення історичної справедливості, порозуміння та отримання дозволів на проведення досліджень і ексгумацій жертв Волинської трагедії, - зазначив Дробович у своїй колонці для "Європейської правди".
Очільник УІНП підкреслив, що в міждержавних стосунках, особливо між сусідніми країнами, історія не може розглядатися як просто набір фактів, адже вона завжди має політичний підтекст.
...Утім, це не означає, що слід відмовлятися від діалогу та гармонізації історичних політик держав для зменшення напруги між народами та недопущення конфліктності в майбутньому, - додав він.
У зв'язку з цим Дробович вважає, що українські й польські урядовці, а також усі залучені до розв'язання цих історичних проблем, мають нарешті перейти до конструктивних і професійних дій.
На його думку, план вирішення цієї кризи виглядає наступним чином: відновлення вандалізованих українських поховань у Польщі; надання полякам всіх необхідних дозволів для проведення пошукових та ексгумаційних робіт (зараз відомо про 10-12 запитів); забезпечення обома сторонами земельних ділянок для розширення цвинтарів та облаштування місць поховань (наприклад, у Пикуличах і Мостиськах); створення інституційних механізмів для вирішення проблемних питань, пов'язаних із похованнями та пам'ятними місцями (можливо, це буде група між інститутами національної пам'яті згідно з угодами 2020 року або група між міністерствами культури відповідно до меморандуму 2022 року).
Окрім того, він підкреслює важливість відновлення українсько-польського історичного форуму або створення подібної платформи, що дозволить детально дослідити складні аспекти історії та сформувати не популістичний, а реалістичний погляд на минулі події, який згодом буде представлений в обох країнах.
...І нарешті, цей процес має завершитися ухваленням спільної рамкової заяви на найвищому політичному рівні, яка розставить крапки над i, засудить політизацію історії, акцентує на пріоритеті чесності та примирення після майже десятиліття турбулентності, - підсумував Дробович.
Як стало відомо, 28 березня Україна та Польща офіційно підтвердили намір розширити співпрацю у сферах пошуку, ексгумації та інших активностей, спрямованих на гідне поховання жертв конфліктів, репресій і злочинних дій.
У вересні президент Польщі Анджей Дуда висловив думку, що заважаючи Україні приєднатися до Європейського Союзу, деякі сили фактично працюють на користь політики Володимира Путіна. Це він зазначив, коментуючи слова міністра оборони Польщі Владислава Косіняка-Камиша, який заявив, що Україні необхідно вирішити "волинське питання" перед можливим вступом до ЄС.
2 жовтня Український інститут національної пам'яті заявив, що планує провести пошукові роботи щодо жертв Волинської трагедії у 2025 році. Також в УІНП заявили, що залишаються відкритими до взаємодії з польськими інституціями у сфері пошуку, збереження та догляду за місцями пам'яті українців у Польщі та поляків в Україні, а також поскаржилися, що офіційні міжінституційні механізми вирішення проблемних питань з польською стороною в питаннях відновлення та збереження місць пам'яті вже тривалий час не діють.
Ексголова Українського інституту національної пам'яті та нинішній депутат Верховної Ради Володимир В'ятрович зазначає, що відповідальність за вирішення питання належного поховання українців у Польщі та поляків в Україні лежить на польській стороні.
