Відновлення Харківського регіону: масштаби завданих ушкоджень і ключові труднощі відновлювальних процесів | Еспресо Новини

У 2022 році агресори захопили значну частину Харківської області. Проте, силам оборони вдалося відтіснити їх, хоча під час бойових дій були зруйновані всі важливі логістичні маршрути, зокрема мости.

Цю інформацію можна знайти в спеціальному випуску "Програми відновлення та розвитку міст" на каналі Еспресо.

Транспортна інфраструктура зазнала повного блокування. Втрати, за попередніми оцінками, склали 8 мільярдів гривень.

У Службі відновлення й розвитку інфраструктури наголошують: відбудова мостів - це не розкіш, а необхідність. Деякі з них мають ключове значення не тільки для цивільної, але й для військової логістики. Водночас відновлювати мости досить небезпечно, особливо в зоні активних бойових дій.

"На тих ділянках, де ми проводили роботи, неодноразово траплялися влучання – як у безпосередній близькості, так і в самі споруди. Це стосувалося місць, де працювали люди, зокрема дорожники та будівельники. Через це деякі проєкти були тимчасово призупинені, а в інших роботам довелося зупинитися зовсім", – повідомив журналістам заступник начальника служби відновлення Харківської області В'ячеслав Назаренко.

Саме через загрозу повторних обстрілів у Службі не можуть публічно оголошувати, які саме мости вже відновлені, а які перебувають у процесі відбудови.

Крім того, після звільнення території деякі мости виявилися замінованими.

Зараз у роботі - 17 мостів. При цьому 10 із них обіцяють здати в експлуатацію до кінця поточного року.

Про процес відновлення Харківщини в ефірі телеканалу Еспресо розповіла Тетяна Мельник, експертка з відновлення міської інфраструктури Асоціації міст України.

За її словами, втрати в сфері транспортної інфраструктури виявилися надзвичайно великими. У рейтингу всіх збитків, які Україна зазнала внаслідок збройної агресії з боку Російської Федерації, ці втрати займають друге місце, складаючи приблизно 20% від загальної суми прямих збитків. На кінець 2023 року їх оцінюють у близько 37 мільярдів доларів США.

"Основною сферою, яка зазнала найбільших руйнувань, є житлова інфраструктура. Це призвело до вражаючих втрат, які становлять приблизно 40% від загальної суми," - зазначила експертка, додавши, що мова йде про збитки близько 3 трильйонів гривень.

"Щодо об'єктів соціальної інфраструктури у територіальних громадах, то там пошкоджено 3800 закладів освіти, також є знищені об'єкти, і такі збитки складають близько 5%. Але на сьогодні ми розуміємо, що протягом 2024 року, протягом цих понад вісім місяців відбулися нові руйнування житлової та енергетичної інфраструктури, що також додасть в обсягах і, можливо, десь змінить пропорції цих збитків", - додала Тетяна Мельник.

Відповідно до її слів, в Україні вже створено систему для планування процесу відновлення. Законодавство передбачає наявність кількох різних документів, які, зокрема, повинні підготувати органи місцевого самоврядування. Це необхідно для ефективного планування ремонтних робіт, оцінки потреб у відновленні, визначення пріоритетності проєктів та встановлення термінів для їх реалізації.

Головною перешкодою в процесі відновлення є брак фінансових ресурсів.

"План відновлення вже розроблений, проте наразі відсутнє чітке фінансування для його реалізації. Звичайно, місцеві органи влади затверджують програми та виділяють кошти з місцевих бюджетів на термінові потреби, включаючи забезпечення житлом і відновлення окремих будівель, якщо їхні бюджети дозволяють це. Таким чином, надзвичайно важливо, щоб місцеві бюджети мали можливість і в наступному році продовжувати фінансування відбудови, - підкреслила експерт."

Вона зауважила, що в держбюджеті на 2025 рік пропонують закласти до 1 млрд грн на відбудову житла за двома державними програмами.

"Однак, якщо врахувати потребу, яка перевищує три трильйони гривень на кінець 2023 року, стає очевидним, що ці втрати суттєво зросли протягом цього року. Ці кошти не зможуть покрити всі необхідності, тому потрібні додаткові джерела та ресурси," - підкреслила Тетяна Мельник.

Відповідаючи на запитання про те, як обирають об'єкт для першочергової відбудови, фахівець пояснила, що це зазначено в плані відновлення територіальної громади.

"Безумовно, на рівні міністерств існують певні секторальні пріоритети, що дозволяють їм визначити, які об'єкти мають найбільше значення. Проте, спочатку необхідно розробити план відновлення для територіальної громади, в якому повинні бути чітко окреслені пріоритети відновлення об'єктів", - зазначила Тетяна Мельник.

Одночасно територіальні громади все ще чекають на затвердження списку територій для відновлення на рівні центру. Критерії для визначення цих територій були схвалені в 2023 році, але згодом зазнали певних коригувань.

"На даний момент ми чекаємо на офіційне затвердження списку територій для відновлення на урядовому рівні, оскільки це вплине на темпи розробки планів відновлення," - зазначила фахівець.

"Загалом такі виклики передусім пов'язані зі самою збройною агресією, з руйнуванням інфраструктури. Але не тільки, адже невідповідною інфраструктура була і до збройної агресії, я маю на увазі, застаріле обладнання, застаріле виробництво, десь неінклюзивна інфраструктура в якихось закладах, вона також потребує оновлення й особливих підходів. Окрім того, сьогодні є певні нові нормативи, нові вимоги до різних інфраструктурних об'єктів, і це потрібно враховувати при відбудові", - розповіла Тетяна Мельник.

"Серед інших проблем варто відзначити ушкодження, завдані природному середовищу, охоронним територіям, а також знищення лісів, що значно сприяло збільшенню викидів парникових газів," - підкреслила вона.

За її словами, також є виклики, які стосуються міграції населення як усередині країни, так і за кордон. Тому важливим є ухвалення на державному рівні демографічної стратегії, яка визначатиме завдання й заходи, необхідні для повернення людей у громади, наголосила експертка.

Окрім того, Україна має значні освітні втрати через те, що тривалий час учні навчаються дистанційно, якість освіти знизилася, багато хто взагалі не має змоги здобувати освіту. Тому перед державою стоїть завдання створити для дітей безпечні умови навчання, зокрема через будівництво укриттів.

Тетяна Мельник вважає, що логістика має таку ж важливість, як і відновлення житлових об'єктів.

"Перш за все, наявність дороги дозволяє забезпечити доставку гуманітарної допомоги, здійснити екстрену підтримку, а в окремих випадках – провести евакуацію мешканців. Ми усвідомлюємо, що є прифронтові громади, де критично важливо мати можливість вивозити людей. Звичайно, це також передбачає організацію та підтримку оборони населених пунктів, що знаходяться поблизу лінії фронту," - зазначила експертка.

За словами представниці АМУ, перебіг ремонтних робіт залежить від багатьох факторів.

"На жаль, точно не можна цього сказати, оскільки це залежить від багатьох факторів: і від обсягів фінансування, і від того, як швидко надаватимуть ці кошти, наскільки всі процедури будуть проходити ефективно, наскільки вистачатиме робочої сили для будівництва", - сказала Тетяна Мельник.

"Існують певні складнощі, пов'язані з необхідністю залучення великої кількості працівників та матеріалів. Крім того, важливо організувати цей процес і знайти ресурси, які не обмежуються лише фінансами, а також включають людські та матеріально-технічні ресурси," - зазначила вона.