Перейти через Угорщину. Україні буде надано кредит у розмірі €35 млрд - хто відповідатиме за повернення цього боргу?

Не тільки Європейський Союз надає військову підтримку. Хто ще долучається до цього?

Держави Європейського Союзу досягли угоди про надання Україні кредиту в розмірі €35 мільярдів, забезпеченого €300 мільярдами заморожених російських активів. Це є складовою частиною більшої ініціативи країн групи G7, включаючи Канаду, Францію, Німеччину, Італію, Японію, Великобританію та США, яка передбачає надання позики Києву на суму €45 мільярдів.

€35 млрд будуть "нецільовими" - Київ зможе гнучко їх витрачати. Брюссель планує почати транші на початку 2025-го. Угоду ще має ратифікувати Європарламент.

Угоди досягли наступного дня після того, як Угорщина заявила, що блокуватиме зміни в режимі санкцій ЄС проти Росії, доки в США не оберуть нового президента 5 листопада. Угорський Мінфін послався на те, що два кандидати - Камала Гарріс і Дональд Трамп - відстоюють протилежні підходи до війни Росії проти України.

За словами Олександри Буланої, кандидатки економічних наук та експертки Українського центру європейської політики, нова програма ЄС передбачає, що Україні нададуть кредит, а повернення його здійснюватиметься за рахунок відсотків від заморожених активів російського центрального банку, повідомляє LIGA.net.

Згідно з поясненням Івана Нагорняка, керівника євроінтеграційного напрямку центру EasyBusiness, основна мета полягає в тому, щоб опосередковано змусити Росію компенсувати збитки, завдані Україні. Крім того, важливо відзначити, що Україна включена до оборонного бюджету Європейського Союзу, що підкреслює її потенційний статус майбутнього члена.

LIGA.net проаналізувала структуру кредиту та його потенційні наслідки для України.

Зараз більшість російських активів зосереджена на рахунках в країнах Європейського Союзу, зокрема в Бельгії. Саме тому, за словами Булани, основна частина фінансування має надходити від ЄС.

"Європейський Союз надасть Україні 35 мільярдів євро, а погашення суми кредиту та відсотків відбуватиметься за рахунок доходів від заморожених активів Росії", - зазначає вона.

За її інформацією, інші держави G7, такі як Великобританія, Сполучені Штати, Японія та Канада, також планують укласти двосторонні угоди для надання підтримки Києву. У результаті загальний обсяг допомоги може сягати приблизно €45 мільярдів. У США з цього питання наразі тривають дискусії, які затягуються через виборчий процес.

Європейський Союз виділить фінансування з власного бюджету, як зазначає Булана. Ці кошти будуть призначені для макрофінансової допомоги Україні. Вони будуть інтегровані до українського бюджету, а також спрямовані на програми підтримки та відновлення, що дозволить Києву зосередити свої ресурси на військових потребах.

Головна мета, за її словами, полягає в тому, щоб Угорщина не мала можливості блокувати фінансування, оскільки вона регулярно ускладнює процес надання допомоги Україні кожні шість місяців.

Булана вважає, що Україні не слід повертати ці кошти. Він пропонує ідею використання заморожених російських активів на благо Києва: "Європейські країни не бажають накладати цей фінансовий тягар на нас".

Згідно з планом Європейського Союзу, відсотки, які будуть отримані від заморожених активів Росії, будуть спрямовані на поступове погашення кредитів, наданих Україні кожним із союзників. У разі, якщо ці доходи більше не будуть доступні, західні партнери повинні будуть покрити витрати зі своїх власних ресурсів.

LIGA.net звернулась до Мінфіну із запитом, на які саме програми Україна планує витратити кошти, отримані від ЄС із заморожених активів Росії. На момент виходу матеріалу відповідь не надійшла, але ми опублікуємо її, щойно отримаємо.

Документ, за прогнозами, буде остаточно узгоджений в ЄС між жовтнем та груднем. У найоптимістичнішому сценарії, перший транш можна буде отримати вже з початку нового року, зазначає Булана.

Ця програма - частина великого діалогу про наступний бюджет ЄС, який Європейська Рада розпочне розглядати у 2028-му, каже Нагорняк. ЄС оцінює заплановані зміни через можливий вступ України. Звідси і діалог про європейські видатки.

"У новій Єврокомісії буде комісар з питань безпеки - литовець Андрюс Кубілюс, друг України. Вони розробляють механізм фінансування спільної політики безпеки, що допоможе комісару бути суб'єктнішим, а також посилити оборонні можливості блоку. Це чудово, бо ми братимемо участь у спільній безпековій політиці ЄС", - переконаний Нагорняк.

Угоди щодо кредитування є важливим аспектом переговорів у Європейському Союзі: як найкраще реалізувати заморожені російські активи для зміцнення обороноздатності України.

З Європейського фонду миру країни Європейського Союзу отримують компенсації за військові поставки, здійснені для України та інших сусідніх держав.

Фонд залишиться, проте надання фінансування Києву через нього викликає значні труднощі, оскільки Угорщина постійно накладає вето, зазначає Булана. У Брюсселі вивчають альтернативні способи підтримки, щоб обійти угорські обмеження.

Європейський Союз розглядає можливість дозволити державам-членам робити добровільні внески до Фонду миру. Це могло б забезпечити надходження фінансування на основі згоди учасників, а не вимагати одностайної підтримки всіх країн, що дозволило б обійти постійні вето з боку Угорщини. Наразі Угорщина блокує використання €6,6 млрд військової допомоги для Києва, повідомляє Bloomberg.

Не лише Європейський Союз надає військову підтримку Україні. США залишаються головним донором, нагадує Нагорняк. Для нас критично важливо, щоб ця допомога була постійною, а бажано, щоб вона й збільшувалася. Доти, поки триває війна, жодної допомоги не буде достатньо: "Війна - це витратний процес".

"Європейський Союз поступово збільшуватиме військову допомогу до стандартів США. Ще одне питання полягає в тому, як в подальшому використовувати заморожені активи Російської Федерації, щоб уникнути їхнього розморожування і повернення РФ у майбутньому. Необхідно, аби Росія вже зараз несли відповідальність за свою агресію проти України", - зазначає Нагорняк.

Європейський Союз окремо надає Україні макрофінансову допомогу через Ukraine Facility, зазначає Нагорняк. Ця програма передбачає фінансову підтримку для Києва в обсязі €50 млрд у період з 2024 по 2027 роки, орієнтуючись на бюджетні потреби України.