Експерт поділилася рекомендаціями щодо заходів, які слід вжити для екологічного відновлення України після війни.

Краковська підкреслила, що нові житлові комплекси в нашій країні повинні зводитися з урахуванням принципів кліматичної нейтральності з самого початку.

З початку широкомасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну стало надзвичайно важливим питання про "зелене відновлення" нашої країни. Світлана Краковська, кандидатка фізико-математичних наук, яка з 2013 року представляє Україну в Міжурядовій групі експертів зі зміни клімату при ООН, у своїй статті "Кліматично стійкий розвиток – що це таке і чи є це актуальним для України?" підкреслює, що відновлення країни не повинно відбуватися за старими схемами, а має бути спрямоване на нові, більш ефективні рішення.

За словами експертки, з одного боку, зруйновані російськими військами об'єкти теплової генерації створюють серйозні виклики для забезпечення електричної та теплової енергії, особливо в осінньо-зимовий період. Водночас, українські теплові електростанції виявилися застарілими, більшість з них використовували вугілля, що сприяло змінам клімату, погіршувало якість повітря та ставило Україну на один рівень із країнами, такими як Росія. Науковиця зазначає, що така ситуація абсолютно не відповідає амбіціям Європейського Союзу щодо досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року та прагненням українського народу до вступу в ЄС.

Авторка наводить дані публікації The New York Times, де вказано, що після аналізу майже 111 тисяч супутникових знімків сотень населених пунктів України до та після початку повномасштабної війни виявлено понад 210 тисяч зруйнованих будівель до грудня 2023 року.

Краковська зазначає, що, на жаль, росіяни у цьому році зруйнували ще більше будинків та стерли на порох українські міста.

"Більшість із них -- усе ще в зоні активних бойових дій, де про відбудову не може бути й мови до нашої Перемоги та закінчення війни. Але Україна живе далі та потребує нового житла й, можливо, нових поселень для вимушених внутрішньо переміщених осіб зокрема. Тому в України з'явився шанс стати передовим майданчиком для всього світу з тестування нових технологій та інновацій саме в будівельній та інших суміжних сферах, зокрема розподіленій генерації та акумуляції електроенергії, а зрештою й циркулярній економіці", - заявляє кандидатка фізико-математичних наук.

Науковиця підкреслює, що необхідна відповідна освіта для інженерів, будівельників та архітекторів, які мають розуміти, що потрібно проєктувати та будувати будинки з урахуванням кліматичної нейтральності. Окрім цього, вона також вважає, що увесь простір навколо будинків має знижувати ризики екстремальних погодних явищ та послаблювати вплив на кліматичну систему через зменшення чи поглинання викидів.

Авторка наводить приклад певних стандартів, які вже були розроблені: мешканці житлових будинків повинні мати можливість дістатися до парків або скверів не більше ніж за п'ять хвилин пішки від свого помешкання, а також повинна бути розвинена "блакитна інфраструктура". Це включає в себе струмки, канали, водойми, річки, а також, принаймні, розпилювачі води в жаркі дні та системи поливу для рослинності.

"На жаль, війна стала каталізатором зеленої трансформації в Україні. Проте ми повинні використати цю можливість, щоб відновити країну на вищому рівні, ніж вона була раніше," - підкреслює Краковська.