Вчені виявили хижака, який вселяє більший страх у тварин, ніж леви.
Дослідники здійснили спеціалізоване дослідження з метою вивчення причин, які викликають страх у тварин.
Маючи швидкі рефлекси, гострі очі та нищівні ікласті щелепи, леви, звісно, є хижаками, з якими більшість тварин не хотіли б зв'язуватися, пише Science alert.
"Леви – це найбільші наземні хижаки на Землі, які полюють у зграях, що робить їх одними з найстрашніших створінь", - підкреслив у 2023 році біолог Майкл Клінчі з Західного університету в Канаді.
Однак у публікації підкреслюється, що з більш ніж 10 тисяч спостережень за дикими істотами в африканській савані, 95% видів виявили значно сильнішу реакцію страху на звуки, які видає зовсім інший представник фауни — людей.
"Острах перед людьми є глибоко вкоріненим і поширеним явищем. Деякі вважають, що тварини адаптуються до людського суспільства, якщо їх не переслідувати. Однак, наші дослідження довели, що це не відповідає дійсності," - зазначив Клінчі.
У дослідженні за минулий рік, яке опубліковано в журналі Current Biology, еколог Західного університету Ліана Занетт та її колеги відтворили серію звуків для тварин поблизу водойм у Національному парку Великого Крюгера, що знаходиться у Південній Африці, та записали їхню реакцію.
"Ця охоронна зона є місцем перебування найбільшої популяції левів (Panthera leo) у світі, тому інші ссавці добре усвідомлюють загрозу, яку представляють ці хижаки," – зазначили в Science Alert.
Дослідники передавали звукові записи розмов людей на місцевих мовах, а також звуки, пов'язані з полюванням, зокрема гавкання собак і звуки пострілів. Крім того, вони відтворили звукові сигнали, які леви використовують для спілкування між собою.
"Ключовим моментом є те, що вокальні звуки левів - це їхнє ричання і гарчання, так би мовити, "розмова", а не ричання один на одного. Таким чином, вокалізацію левів можна порівняти з людською розмовною мовою", - пояснив Клінчі.
Водночас не всі тварини оцінили дослідження вчених.
"Вночі один запис, що стосувався лева, так вибісив слона, що він накинувся на камеру і вщент її знищив," - поділилася Занетт.
Зазначається, що майже всі 19 видів ссавців, за якими спостерігали в експериментах, вдвічі частіше покидали водопої, коли чули людську розмову, ніж левів чи навіть звуки полювання. Серед ссавців були носороги, слони, жирафи, леопарди, гієни, зебри та бородавочники.
"Найбільший страх викликають саме людські голоси, що свідчить про те, що дикі тварини сприймають людину як справжню небезпеку, тоді як супутні перешкоди, такі як гавкіт собак, є лише меншими проявами", - наголошують автори дослідження.
Біологи, що спеціалізуються на збереженні навколишнього середовища, можуть застосувати ці знання для підтримки різних видів. Відтворюючи людські діалоги, вони прагнуть захистити білого носорога, який знаходиться на межі зникнення, з безпечної дистанції.
"Я думаю, що страх, який охопив усю спільноту ссавців савани, є справжнім свідченням впливу людини на навколишнє середовище. Не лише через втрату середовища існування, зміну клімату і вимирання видів, що є дуже важливими речами. Але сама наша присутність на цьому ландшафті є достатнім сигналом небезпеки, щоб вони дуже сильно відреагували. Вони до смерті бояться людей, набагато більше, ніж будь-якого іншого хижака", - підкреслила Занетт.
Як писав УНІАН, раніше дослідники з'ясували, що собаки, які мають більший мозок порівняно з тілом, не обов'язково є розумнішими. За словами вчених, відносний розмір мозку був меншим у собак, які краще піддаються дресируванню, як правило, робочих порід, таких як сибірські хаскі, великі піренейці та ротвейлери.
Українські дослідники також пояснили, чому пінгвіни можуть красти камінці один у одного. Виявилося, що ці камінці необхідні для створення гнізда, і в умовах їх нестачі птахи готові навіть до фізичних сутичок.
