Газовий транзит: хто вийде переможцем, а хто зазнає втрат від припинення постачання російського газу через територію України?

Контракт на транзит газу України та Росії завершується з 1 січня 2025 року. Україна оголосила, що не збирається продовжувати контракт, але Росія вказує що готова продовжувати, якщо європейські споживачі домовляться з Києвом.

Європа готова відмовитись від російського газу

Європейські країни активно зменшують свою залежність від Росії, але не забувають про важкі часи, що настали на початку агресії. Значне зростання цін на енергоносії в 2022 році стало основною причиною економічних проблем, які досі турбують Європу, як зазначає регіональний прогноз Міжнародного валютного фонду.

Тепер залежність Європи від російського газу значно менше. З 2021 року доля газотранзиту через Україну в імпорті газу Європою скоротилась з 11% в 2021 році до приблизно 5% на тепер. Доля російського газу в Європі знизилась до 6%, а доля російського газу, що йде через Україну - до 4%, підрахували в норвезькій дослідницькій компанії Rystad energy. Європа готова обійтись без російського газу, переконаний аналітик компанії Крістоф Галсер.

Щоб зменшити залежність від російського газу, Європа вклала значні фінансові ресурси. Навіть ті країни, які раніше не виявляли готовності інвестувати в термінали для зрідженого природного газу, як-от Німеччина, зробили це у дуже короткі терміни. Про це повідомила Ольга Хакова, заступниця директора з програм енергетичної безпеки аналітичного центру "Атлантична Рада" у Вашингтоні.

Ті, хто не вкладав кошти, повинні будуть стикнутися з наслідками, зазначає дослідниця, адже "вони були обізнані про це вже більше ніж два з половиною роки, що термін наближається".

Хакова протиставляє підхід Чехії та Угорщини, двох країн, що не мають власного виходу до моря і тому перебувають в подібних умовах. Чехія, каже Хакова "витратила надзвичайні зусилля, щоб знайти альтернативні джерела і інвестувати в альтернативні варіанти", Угорщина натомість посилила залежність від Росії.

"Це було стратегічне рішення, і воно має наслідки. Вони знайдуть альтернативу. У випадку Угорщини, вони намагатимуться отримати російський газ іншим шляхом, скажімо, через Туреччину", - додає дослідниця.

Окрім транзитного маршруту через Україну, єдиним альтернативним шляхом, яким російський газ доставляється до Європи, є "Туркстрім" — трубопровід, що проходить через дно Чорного моря, з Туреччини до Болгарії, Сербії та Угорщини.

В ЄС є політична воля, щоб відмовитись від російського газу, каже Галсер в коментарі Голосу Америки. Він вказує, що навіть таким країнам як Австрія та Словаччина, де частка російського газу доходить до 90% і де ситуація буде складною, "навряд чи вдасться переконати ЄС залишити цей транзит".

Дослідження, проведене регулятором Європейського Союзу, виявило, що Австрія, яка торік імпортувала 90% газу з Росії, здатна знайти альтернативні джерела постачання, отримуючи газ з південних та західних регіонів Європи. Про це повідомила Аура Сабадус, експерт Британської Незалежної служби дослідження сировинних ринків (ICIS).

"Згідно з словами Сабадуса в інтерв'ю для Голосу Америки, Україна постачає лише обмежену частину імпорту для Європи. 'Газ необхідний таким державам, як Словаччина та Австрія, але вони є невеликими споживачами. Навіть ці країни можуть обійтися без російського газу, якщо матимуть політичну рішучість', - зазначає він."

Дослідники стверджують, що Європейський Союз має можливість вжити більш рішучих заходів, аби донести до європейських компаній інформацію про те, що з 2027 року російський газ, доставлений трубопроводами, не буде доступний на ринку.

Тоді диверсифікація просуватиметься швидше, каже Хакова, бо приватні компанії охочіше вкладатимуть кошти в диверсифікацію і вважатимуть, що "це чудова інвестиція, бо я знаю точно, що російського газу не буде і я знаю точно, що в регіоні є надійні покупці".

Поки що деякі компанії сподіваються на продовження транзиту газу через Україну, "бо це дешевий і доступний газ", каже Сабадус.

Експерти стверджують, що російський зріджений газ не зможе стати альтернативою газу, що постачається трубопроводами.

Скоротивши поставки газу трубопроводом, Росія нарощує поставки зрідженого газу. З 2023 по 2024 роки експорт російського ЗПГ до Європи зріс з 20 мільйонів тонн до 23 мільйонів тонн, йдеться в оцінках Rystad, частка російського газу в імпорту зрідженого газу Європою зросла з 15% до 19%, йдеться в аналізі.

Проте подальше збільшення постачань з Росії стримують нові санкції, зазначає Галсер: "Відшкодувати втрати експорту через трубопровід неможливо з існуючою інфраструктурою; для цього необхідні нові російські проекти, які не підпадають під санкційні обмеження".

Глобальне співтовариство вже розпочало введення санкцій щодо цих ініціатив.

В Європі пропонують натомість збільшити купівлю американського зрідженого газу.

"Ми продовжуємо імпортувати значні обсяги ЗПГ з Росії. Чому б не перейти на американський ЗПГ, який є більш вигідним для нас та допоможе знизити енергетичні ціни?" - заявила журналістам у п’ятницю президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

Чи доцільно Україні продовжувати угоду? Дії України знаходяться під ретельним контролем.

В умовах війни Росія уникала атак на газову інфраструктуру. Проте тепер ситуація починає змінюватись, зазначає Ольга Хакова.

"Завершується контракт між Україною та Росією, і в результаті Росія розпочинає атаки на газову інфраструктуру України. Це має серйозні наслідки для нинішнього опалювального сезону, адже тепер необхідно також дбати про безпеку газової системи", - зазначила вона в інтерв'ю для Голосу Америки.

Експерти мають різні погляди щодо доцільності для Києва продовжувати експлуатацію транзитного трубопроводу в 2025 році та яким чином має відбуватися перехідний етап.

Україна планує повністю припинити транзит до кінця року після завершення угоди. Про це повідомив голова "Нафтогазу" Олексій Чернишов у коментарі для видання Kyiv Independent. Він також застеріг від можливих "інформаційних маніпуляцій" у фінальні місяці дії контракту.

На минулому тижні Віктор Малько, посол України в Туркменістані, висловив думку, що "Україна має намір імпортувати газ з інших держав і доставляти його до Європи, для чого у нас є розвинена інфраструктура".

Для багатьох сторін використання газу з Азербайджану матиме переваги, каже Галсер. Це збереже комерційну зацікавленість в українській трубопровідний системі і захистить трубопровід на майбутнє.

Однак, він вважає, що це може бути негативно сприйняте в Європі. "Хоча я і чув представників в Україні, які кажуть, що ми підтримуємо сусідні країни і буде перехідний період, це важко представити ЄС, який хоче відмовитись від російського газу до 2027 року", - додає Галсер.

"Це будуть російські молекули, - вказує аналітик. - Я не бачу як фізично доставити азербайджанський газ до Суджі, або до української трубопровідної системи. Це буде своп, але йдеться про російські молекули, і це буде або угода з Туреччиною про взаємозалік газу, але зрештою - це російські молекули і дуже важко переконати ЄС, який хоче відмовитись від російського газу".

Якщо Україна продовжить транспортувати російський газ, навіть якщо він буде представлений під виглядом газу з іншого джерела, це призведе до шкоди для українського народу. Вигоду отримають лише "Росія та кілька осіб, які займаються транзитом". "Це негативно вплине на Україну в довгостроковій перспективі, оскільки залежність від російського газу збережеться, і розірвати цей зв'язок буде непросто", – зазначає Сабадус.

Дії України - під пильною увагою, каже Садабус. Вона застерігає Україну не йти шляхом Туреччини, яка, як видається, продовжує постачати російський газ.

Садабус припускає, якщо Україна продовжить транзит, то такі країни, як Німеччина отримають поштовх домагатись відновлення поставок російського газу через Північний потік. Галсер не погоджується. Він не бачить "політичного консенсусу в Німеччині, щоб приймати російський газ в найближчому майбутньому".

"Тимчасове та короткострокове" продовження транзиту, на думку Галсера, не зможе привернути уваги до "Північного потоку".

Хоча контракт буде офіційно завершено, припустимо, що протягом певного періоду можуть бути одноразові угоди європейських трейдерів з Росією, каже Хакова.