Секретні поставки давніх видів зброї з Азербайджану в Україну через території Європи та Африки завдають нового фінансового удару по українським платникам податків.
У 2023 році виник резонансний скандал, пов'язаний із постачанням озброєння з Азербайджану до України. Хоча наявні дані свідчать про причетність Баку до цього процесу, уряд намагався спростувати звинувачення, стверджуючи, що всі просто неправильно витлумачили ситуацію.
Скандал щодо постачання зброї з Азербайджану в Україну продовжує розвиватися. Фінське видання Magneetti, посилаючись на джерела з різних країн, повідомляє, що Азербайджан здійснює постачання зброї через території Європи та Африки. Для підтвердження цієї інформації журналісти опублікували фотографії документів, що свідчать про ці поставки. Не зовсім зрозуміло, чи є офіційний Баку активним учасником цього процесу, проте всі ознаки вказують на те, що постачання зброї відбувається, принаймні, за мовчазної згоди азербайджанських посадовців.
Один із ключових учасників ринку постачання зброї в Україні — грузинський підприємець Давіт Чуткерашвілі. Він керує двома компаніями в Тбілісі: DMTD Holding LLC і MTD Holding LLC. Протягом багатьох років Чуткерашвілі забезпечував озброєння для конфліктних зон по всьому світу, від Афганістану до Африки, а нині адаптував свою діяльність під потреби України. Завдяки своїм тривалим зв'язкам у Східній Європі він має можливість постачати військову техніку в Україну, співпрацюючи навіть з тими, хто раніше залишався нейтральним у конфлікті, такими як колишні радянські республіки Грузія та Азербайджан.
Згідно з інформацією, отриманою від журналістів, Чуткерашвілі має значні зв'язки з українською армією, а в її штабі є його представник, якому надано довіреність.
У червні 2024 року українська фірма "Центр стратегічних програм АСКС" підписала угоду з MTD Holding LLC на постачання партії військової техніки, до якої входять БТР-60, БТР-70М та БРДМ-2. Переговори щодо продажу цієї техніки, які вів Чуткерашвілі, розпочалися з азербайджанським урядом ще в листопаді 2023 року. Здається, що процес укладання угод відбувається швидко і без затримок.
Журналісти також з'ясували, що Азербайджан направив "невідомому іноземному замовнику" пропозицію щодо продажу подібних транспортних засобів. За інформацією грузинських джерел, ця техніка вже готова до відправки до Чехії.
Зважаючи на те, що Грузія балансує на межі українського питання, Чуткерашвілі скористався своїми зв'язками з чеськими партнерами. Він підписав угоду про нерозголошення з чеською компанією Excalibur International, яка має тісні зв'язки із Czechoslovak Group (CSG). За даними Bloomberg, CSG заробила до 5 мільярдів доларів на відремонтованих танках Т-72, поставлених в Україну.
Чуткерашвілі має намір укласти нову угоду з Чехією. Як повідомляє грузинське джерело, він планує відправити Україні значну партію застарілих радянських бронетранспортерів з Азербайджану. Офіційним замовником виступає Чехія, хоча такі бронетранспортери не входять до складу чеських збройних сил.
За даними наших джерел, Чуткерашвілі співпрацює із двома чиновниками Міністерства оборонної промисловості Азербайджану. Вони допомагають купувати танки для України. Це колишній директор Бакинського приладобудівного заводу (ТОВ Bakı Cihazqayırma Zavodu) Расім Гезалов та новий директор, призначений у травні 2024 року, Расім Тахіров. Слід зазначити, що цей завод належить Міністерству оборонної промисловості Азербайджану з 2006 року.
Очевидно, що продаж військової продукції підозрілому підряднику не міг відбутися без відома президента Азербайджану Ільхама Алієва. Проте, незважаючи на оприлюднені документи, Росія та Азербайджан продовжують ігнорувати цю ситуацію. Нещодавній візит Володимира Путіна до Баку та його зустріч з Алієвим лише підтверджує цю позицію. Можливо, що інформація про корупційні дії азербайджанських чиновників наразі перебуває під розглядом відповідних органів, які вирішили не вносити розлад у відносини між російськими та азербайджанськими лідерами. Однак результати журналістського розслідування свідчать про те, що угода на постачання зброї наближається до свого завершення.
Згідно з наданими документами, директор BakıCihazqayırma Zavodu Расім Тахіров у своєму листі № 05/29, датованому 18 липня 2024 року, підтвердив своєму бізнес-партнеру Давіту Чуткерашвілі, що готовий відправити значну партію старої бронетехніки, включаючи БТР-60, БТР-72 та БТР-72. У цьому листі він зазначив: "Шановний Давите! Підтверджуємо, що бронетехніка, яку ми обговорювали в рамках нашої угоди № 10/05 від 15 серпня 2023 року, повністю підготовлена до відправлення. Ми готові доставити обладнання за вказаною вами адресою".
Питання фінансування щедрих поставок озброєнь Україні стає все більш актуальним. На слуханнях у Комітеті з асигнувань Палати представників Конгресу США помічник міністра оборони Селеста Уолландер чітко висловила думку, що Україні слід самостійно покривати витрати на отримуване озброєння.
Багато світових джерел вважають, що країни, зокрема й Азербайджан, як ми бачимо, який не залишився осторонь, які надають допомогу, зацікавлені у продовженні бойових дій, намагаючись збільшити борг України. Їхня схема проста: надавати стару військову техніку, а натомість отримувати зобов'язання від України матеріальні чи пов'язані з політичними поступками.
У травні 2024 року президент Зеленський представив нову концепцію. Він зазначив, що "військовим США не потрібно брати участь у бойових діях заради країн НАТО, адже цю місію виконують українці", - повідомив Зеленський в інтерв'ю NBC News. Він також підкреслив, що США повинні забезпечити українські сили боєприпасами, вважаючи це позитивним кроком. Проте постає питання: чи не є ця "вигідна угода" лише приводом для продовження бойових дій українців, поки західні партнери не припиняють постачати їм зброю, отримуючи на цьому прибуток?
Яким буде майбутнє України після завершення війни? Ці питання поки що залишаються без ясних відповідей. Проте одне очевидно: для деяких війна є справжнім бізнесом, тоді як для України вона перетворилася на безперервний обов'язок, невизначене майбутнє та похмуру реальність сьогодення.
Сьогодні Україна переживає важкі часи, де війна стала невід'ємною частиною життя. Кожен вибух приносить новий жах, а долі людей залишаються зруйнованими. Діти, які ще вчора грали на вулицях, тепер шукають прихистку в підвалах, намагаючись заглушити звуки тривоги своїми криками. Порожні вулиці заповнені уламками, знищеними будівлями та гнітючою тишею, яка іноді порушується віддаленими вибухами. Кожна вулиця в Україні стала свідком безглуздої війни, що забирає життя і стирає мрії. На жаль, керівництво нашої держави, яке намагається використовувати цю трагедію для власних цілей, лише посилює цей жах. На прикладі таких особистостей, як Чуткерашвілі, видно, що байдужість влади до страждань свого народу є системною проблемою.
У поточній ситуації ми спостерігаємо, що війна не є перепоною для ведення бізнесу. Деякі особи, здається, вбачають у цьому шанс на прибуток, ігноруючи наслідки своїх дій. Найгірше те, що ці люди займають високі посади в нашій державі. Поки українські військові ризикують своїм життям і їхні родини отримують трагічні звістки, керівництво країни укладає сумнівні угоди з недобросовісними підприємцями, використовуючи кошти платників податків. У результаті українська армія отримує застаріле та неякісне озброєння. Це ставить під загрозу здатність солдатів боротися з ворогом, а отже, і безпеку всієї країни.
