Судовий процес над російським військовим розпочався у Запоріжжі у справі про втрату полоненого.

Дмитро Курашов став першим військовослужбовцем Російської Федерації, якого притягують до суду за звинувачення у страти українського військового, який потрапив у полон. На сьогоднішній день зареєстровано більше ста аналогічних інцидентів.

У Заводському районному суді Запоріжжя стартував судовий процес над російським солдатом Дмитром Курашовим, якого звинувачують у страти українського військовополоненого. Прокурор Микита Маневський зачитав обвинувачення. Про це 1 листопада повідомила кореспондентка DW з судового залу.

Згідно з обвинувальним висновком, вранці 6 січня 2024 року група російських військових з підрозділу "Шторм-V", до складу якої входив 26-річний Дмитро Курашов, атакувала українські позиції поблизу села Приютне в Пологівському районі Запорізької області. Ці позиції захищали бійці 127-ї окремої бригади територіальної оборони. Після того, як російські війська захопили контроль над позицією, один із українських солдатів, 41-річний стрілець Віталій Г., усвідомлюючи неможливість подальшого опору переважним силам ворога, здав зброю, підняв руки і, вийшовши з укриття, на вимогу Курашова став на коліна, як зазначено в обвинувальному акті.

"Таким чином, він отримав статус особи, що не залучена до бойових дій, - зазначив прокурор Маневський. - В результаті, як комбатант, він потрапив під контроль ворога та мав права, що належать військовополоненим."

Проте російський військовослужбовець, "маючи реальну можливість діяти" відповідно до вимог міжнародного гуманітарного права, вбив полоненого - здійснивши щонайменше три прицільні постріли, стверджує обвинувачення.

Згідно із Женевською конвенцією, вбивство військовополоненого заборонене, наголосив прокурор. "Заборонено віддавати наказ не залишати нікого в живих", - додав Маневський. Курашову висунули обвинувачення у порушенні законів та звичаїв війни, поєднаному з умисним вбивством (частина 2 статті 438 Кримінального кодексу України). Обвинуваченому загрожує від 10 до 15 років позбавлення волі або довічне ув'язнення.

Під час судового засідання Дмитро Курашов заявив, що визнає провину, та відмовився надавати покази.

Однак під час бесіди з журналістами в перерві Курашов зізнався, що визнав свою провину, щоб пришвидшити судовий процес, оскільки сподівається на можливість обміну. Він також зазначив, що не планує повертатися до бойових дій, оскільки втратив одне око на фронті.

За словами Курашова, беззбройного українського військового розстріляв інший росіянин - медик штурмової групи із позивним "Сєдой". Він нібито пояснив це тим, що не мав можливості лікувати пораненого українського бійця.

На засіданні суду було ухвалено рішення про продовження строку утримання під вартою обвинуваченого ще на два місяці. З березня Курашов знаходиться у слідчому ізоляторі Запоріжжя.

На наступному засіданні буде проведено допит свідків, які разом із Курашовим брали участь у бойових діях і потрапили в полон.

Дмитро Курашов, відомий під позивним "Сталкер", є стрільцем 2-го відділення 5-го взводу штурмового загону "Шторм-V" 218-го танкового полку 127-ї мотострілецької дивізії сухопутних військ 5-ї загальної армії східного військового округу Збройних сил Російської Федерації. За інформацією Національної поліції, він приєднався до військових у листопаді 2023 року в рамках програми рекрутингу, що проводилася у в'язниці, де відбував покарання за крадіжку.

За інформацією СБУ, після штурму українських позицій та ймовірного розстрілу полоненого група росіян, у якій був Курашов, попала в полон до бійців ЗСУ. Під час допиту один із полонених вказав на Курашова як того, хто вчинив страту. Таку вказівку росіяни нібито отримали від свого командування, додали у Нацполіції.

Протягом минулого року спостерігалося зростання кількості страт українських військовополонених, про що повідомив у середині жовтня колишній генеральний прокурор Андрій Костін. Він охарактеризував це явище як свідчення організованої та цілеспрямованої політики з боку Російської Федерації. "У нас є аудіозапис, на якому російський офіцер віддає наказ своїм солдатам не брати в полон військових на полі бою", - зазначив він.

Офіс генерального прокурора наразі не надав DW дані про розслідування випадків вбивств українських військових, які сталися під час їх здачі в полон, ймовірно, за участю представників російських збройних сил.

Водночас, за інформацією Уповноваженого Верховної ради з прав людини Дмитра Лубінця, наразі зафіксовано понад сто подібних випадків. Днями Офіс генпрокурора заявив про розслідування вбивства чотирьох полонених, бійців Нацгвардії, біля Селидового на Донеччині. На початку жовтня правоохоронці повідомляли про ймовірну страту 16 українських військовополонених у Покровському районі.