Дослідження порівняло розповсюдження дезінформації в суспільстві з епідемією вірусів.
Останнє дослідження, проведене ООН, виявило, що 85% населення планети висловлює занепокоєння щодо зростання дезінформації.
Науковці встановили, що процеси розповсюдження дезінформації мають чимало спільного з епідеміями вірусів. Математичні моделі, створені для вивчення вірусних спалахів, слугують інструментом для аналізу шляхів, якими дезінформація поширюється серед населення.
Цю інформацію надає видання The Conversation.
Останнє дослідження, проведене ООН, виявило, що 85% населення планети висловлює занепокоєння щодо зростання дезінформації..
Близько 73% американців зазначають, що бачили новини з недостовірною інформацією про вибори, а майже половина з них постає перед труднощами у визначенні, що є правдою, а що -- фальшивкою.
Нещодавні наукові дослідження застосовують епідеміологічні моделі для вивчення механізмів поширення дезінформації в соціальних мережах.
Модель "чутливий-інфікований-стійкий" (SIR) ефективно ілюструє взаємозв'язок між особами, які піддаються дезінформації (S), тими, хто вже "захворів" (I), та тими, хто "одужав" або став стійким до неї (R). Ці моделі дозволяють визначити ключові показники поширення дезінформації, такі як базове репродуктивне число (R0), що відображає середню кількість осіб, на яких "інфікована" особа здатна поширити фейкову інформацію.
Багато соціальних мереж демонструють значення R0, що перевищує одиницю, що свідчить про їх здатність поширювати дезінформацію подібно до епідемії.
Поширювачі дезінформації в соцмережах можуть нести фейки про вибори для сотень мільйонів людей, що ставить офіційні структури у програшну позицію в боротьбі з ними. І навіть якщо ризик "інфікування" становить лише 10%, поширення дезінформації може швидко набувати великих масштабів.
На це дослідники реагують, пропонуючи концепцію "психологічного щеплення", або ж prebunking. Цей підхід полягає в тому, що вчені спочатку представляють неправдиву інформацію, а потім спростовують її, щоб надати людям певний імунітет до дезінформації в майбутньому. Це можна порівняти з вакцинацією, коли індивідам вводять (ослаблену) версію вірусу, щоб підготувати їхню імунну систему до можливих наступних впливів.
Наприклад, у 2020 році спеціально розроблені чат-боти в США допомагали спростовувати фейки про "масові вкидання" голосів під час виборів. Попередження про можливі маніпуляції в новинах доповнювали порадами, як розпізнавати неправдиву інформацію.
Науковці вказують, що такі "вакцини" можна впровадити в моделі поширення дезінформації в популяціях.
Нагадаємо, що американські служби розвідки та безпеки звинуватили Росію та Іран у посиленні кібератак та дезінформаційних кампаній з метою посіяти розбрат серед американців перед президентськими виборами.
