Нові рекрути на Покровському напрямку. Відсутність знань та стимулів.
"У нас на позиції чотири людини - а її штурмує 20-30 росіян. Відколи я на цьому напрямку - а це вже два роки, нам постійно не вистачає людей", - говорить військовослужбовець із позивним "Білий" із 59-ї окремої мотопіхотної бригади ЗСУ.
Напрямок, в якому діє підрозділ "Білий", раніше звався Авдіївським. Після окупації Авдіївки на початку року російська армія розпочала наступ на захід від міста, намагаючись захопити Покровськ — ключовий логістичний вузол у Донеччині. Навесні російські війська захопили Очеретине, що прискорило їхнє просування до Покровська. Протягом останнього місяця мешканці регіону масово залишають свої домівки, передчуваючи наближення запеклих боїв на теперішньому Покровському напрямку.
Досліджуйте також: "Зберегти атмосферу домашнього затишку". Вивезення з Покровська та прилеглих територій.
На думку військових, із якими говорила DW, причиною успіхів армії РФ на цьому напрямку є її велика чисельність. "Як я розумію, вони не цінують своїх людей. Вони пруть - і їх у три рази більше", - розмірковує офіцер штабу однієї з бригад ТРО. Водночас головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський днями заявив, що просування росіян на Покровському напрямку вдалося зупинити. За його словами, цьому сприяла Курська операція.
Опитані військові DW висловлюють обережну оцінку щодо цієї операції. "Ми все ще відчуваємо брак особового складу", - зазначають військовослужбовці. "Необхідні люди, які мають достатній рівень підготовки та мотивації", - додає "Ромео", який тимчасово виконує обов'язки командира механізованої роти 59-ї бригади.
Навесні цього року вступив у силу закон, що посилює мобілізаційні заходи. З того часу процес призову активізувався: тільки в травні було мобілізовано значно більше осіб, "аніж за попередні кілька місяців", зазначив Роман Костенко, секретар комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
Завдяки мобілізованим поповнюють найбільш втомлені бойові частини, зокрема піхоту на Покровському напрямку. Серед нових бійців 59-ї бригади переважають чоловіки старші 40 років, які проживають у сільській місцевості. "Я не наважувався йти до останнього, - зізнається солдат з позивним "Аптека". - Не можу пояснити, чому не йшов. Але я був готовий - у мене було обладнання та одяг".
"Я планував йти самостійно. Я не відчував страху перед ТЦК, як багато інших," - стверджує новобранець на ім'я "Суєта". Коли він отримав повістку, то звернувся до працівників ТЦК з проханням дати йому кілька днів, щоб відзначити своє 45-річчя. Він міг би втекти, але вирішив залишитися, підкреслює чоловік. Він не хоче, щоб однокласники його доньки говорили їй: "Мій тато на війні, а твій утікає".
Ми зустріли чоловіків на тренувальному полігоні в Покровському районі, де вони проходять додаткові заняття під керівництвом інструкторів 59-ї бригади. Обидва новобранці висловлюють своє невдоволення щодо БЗВП – курсу базової військової підготовки. "Скільки років ви навчалися на журналіста? А тепер уявіть, що я ніколи не тримав у руках автомат, але маю все освоїти за місяць", - скаржиться "Аптека", який відчуває, що ще не готовий до участі в бойових діях.
«У мене й цього місяця нічого не було», – зауважує інструктор з позивним "Білий", колишній піхотинець, який отримав поранення. На початку великої війни заняття для мобілізованих тривали ще менше часу.
Читайте також: Рекрутинг замість примусу. Як військові самостійно шукають людей для служби в ЗСУ
Головнокомандувач Збройних Сил України, Олександр Сирський, нещодавно зізнався, що підготовка нових військовослужбовців відбувається "на меншому рівні, ніж ми сподівалися". Він також підкреслив, що ситуація на фронті вимагає термінового залучення призваних солдатів.
Піхотинець на псевдо "Сєвєр", що займається підготовкою новобранців 59-ї бригади, з обережністю аналізує їхню мотивацію. "Спостерігається старання, енергія, іскра в очах. Трохи нашого, інструкторського, впливу - і все стане на свої місця", - зазначає він. Інший інструктор, військовий з позивним "Білий", висловлює більш жорстку критику щодо новачків. "Мотиваційний рівень вкрай низький. Більшість призваних, які до нас потрапляють, - це ті, кого десь зупинили на вулиці або в питних закладах", - бідкається він.
Внаслідок цього деякі з цих військових самовільно залишають свої позиції, повідомляє "Білий". "Іноді трапляються випадки, коли позиції не піддаються обстрілу, але вони просто втомлюються від тривалого перебування на місці. Після цього ці люди зникають безвісти. Вони не повертаються ні до нас, ні на свої позиції. І ніхто не знає, що з ними сталося — чи загинули, чи потрапили в полон. Подібна ситуація спостерігається з початку зими", - розповідає інструктор.
Крім того, за його спостереженнями, базовий курс військової підготовки не дає новобранцям достатньо знань. "Кулеметів, гранатометів вони не знають. Гранати не кидали, - обурюється "Білий". - Максимум, що вони роблять, - відстрілюють по 300-500 патронів. І це в одному з кращих навчальних центрів. Але в основному - 100, 200, а хто й 60 патронів. У навчальних центрах люди займаються в основному прибиранням території, копанням бліндажів і заступають у наряди".
Таким чином, багато бойових підрозділів, включаючи 59-ту бригаду, змушені самостійно організовувати навчання для новобранців на створених ними полігонах поблизу лінії фронту. У липні цього року деякі військовослужбовці, їхні родини та волонтери висловили звинувачення на адресу командування 59-ї бригади у "незаконних наказах", які призвели до значних втрат серед особового складу. "На жаль, втрати є", - зазначив офіцер бригади Сергій Ціхоцький у коментарі для журналістів. - "Щоб оцінювати якість командирів, потрібно мати певні підстави". Після проведення перевірки Військова служба правопорядку ЗСУ повідомила, що робоча група не виявила випадків "незаконних наказів", але зафіксувала "негативні управлінські рішення". "Деякі посадові особи командування бригади понесли відповідальність", - додали у ВСП, не наводячи деталей.
Військовослужбовиця Олена Худякова, яка раніше виконувала обов'язки бойової медикині, пригадує події літа 2022 року, коли від командира сусіднього підрозділу почула зауваження: "Якщо що, нову десятку надішлють". Цими словами він відреагував на пропозицію провести додаткову розвідку позицій перед відправленням піхотинців. "На жаль, з часом подібні випадки ставали частішими. Як результат, кількість мотивованих добровольців значно зменшилася", - зазначає Худякова.
Військова підтримує контакти зі своїми товаришами на Покровському напрямку. За її спостереженнями, новобранці часто стикаються з браком мотивації і недостатнім рівнем підготовки. Вона вважає, що це пов'язано, зокрема, з нехтуванням, яке проявляється у ставленні до добровольців першої хвилі, що дедалі більше впливає на моральний дух тих, хто ще не розпочав службу.
Юрист військової частини брав участь у судових процесах проти тяжко пораненого бійця, якого я транспортувала восени 2022 року, - зазначає Худякова. - І лише тепер частині нарешті доручили виплатити йому всі заборгованості. Доступ до медичних послуг, фінансові виплати, оформлення документів - це все актуальні проблеми. Ми постійно наголошували, що вирішення цих питань безпосередньо впливає на мотивацію військових.
Військовослужбовиця висловлює своє обурення тим, що деякі командири не надають достатньої уваги підготовці новобранців. "Як можуть люди, які ніколи не були на передовій і навіть не знають, що таке 'рекогностування', виконувати бойові завдання? Який результат може бути від групи, що складається з вчорашніх цивільних, де частина з них не здатна навіть дійти до позицій у спорядженні, не кажучи вже про те, щоб їх утримати?" - запитує Худякова.
Читайте також: "Я прийшов у військо вільною людиною, а став кріпаком". Як військові звільняються зі служби
Незважаючи на труднощі з мотивацією новачків, військовослужбовець вважає, що мобілізаційний процес є ефективним. "Примус дає результат, - пояснює Худякова. - Значна частина тих, хто спочатку мав страх і намагався уникнути призову, зрештою стають здібними солдатами під керівництвом здібних командирів".
Інструктор 59-ї бригади із позивним "Білий" каже, що зі свого боку намагається підтримувати новоприбулих. "Стараємося дати людям навички, щоб вони могли вижити. Щоб вони розуміли, що ніхто їх не кидає. Що командири про них думають і піклуються", - додає "Білий".
На його думку, кримінальне покарання за військові злочини, зокрема дезертирство, не може бути ефективним. "Якщо боєць посидить хоча би дві-три доби на нулі, він зрозуміє, що легше десять років у тюрмі відсидіти", - вважає інструктор, що раніше служив у піхоті. Натомість він позитивно оцінює мобілізацію засуджених, яка розпочалася із весни цього року. У 59-ї бригаді вже сформовано штурмовий спецбатальйон із достроково звільнених вʼязнів. "Більшість - молоді, нема таких, що за 50, - описує своїх нових побратимів "Білий". - Вони вмотивовані, такі, як були на початку війни - які самі захотіли воювати. Вони цінують волю і радіють, що їм довіряють озброєння. Що не їх охороняють, а вони охороняють".
Ознайомтеся також із темою: Від в'язниці до фронту: процес мобілізації українських ув'язнених.
Розмірковуючи над проблемою мотивації новобранців, Худякова підкреслює, що доля військовослужбовця не повинна залежати від особистості командира. "Проте я все ще не спостерігаю жодної системи, і людський фактор продовжує домінувати", - зазначає вона. Окрім того, Худякова акцентує увагу на серйозній відсутності відповідальності серед командирів. "Коли інформація про те, що ворог зайняв ділянку в 500 метрів, яка позначена як наша, надходить нагору, і бійців відправляють туди, - каже вона. - Відсутні механізми захисту. Я бачу лише випадки покарання за втрату території, але не за загибель особового складу".
"Необхідно терміново змінити своє ставлення до людей, - підкреслює Худякова. - Дехто вважає, що вже запізно. Але це не так, завжди є час для змін."
