13 вересня у Львові відбудеться прощання з трьома героями, які захищали Україну.

У п'ятницю, 13 вересня, Львів попрощається з військовослужбовцями Вадимом Муравським, Сергієм Олійчуком та Богданом Удичем, які загинули від рук російських окупантів, захищаючи Україну. Про це Львівському порталу повідомили у пресслужбі Львівської міськради.

Мерія закликає долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від проведення розважальних заходів та святкувань.

Чин похорону захисників розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, опісля відбудеться загальноміська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають воїнів на Личаківському кладовищі.

Біографічні довідки захисників

Львів'янин Богдан Удич (28.02.1984 - 30.09.2023) навчався у Середній загальноосвітній школі №67 м. Львова. У 2006 році закінчив Львівський національний університет імені Івана Франка за спеціальністю "Історія", здобув кваліфікацію "Історик. Викладач історії".

Після завершення навчання працював на підприємстві "PepsiCo". З дитинства займався футболом - закінчив СДЮШОР-4. Також захоплювався грою в шахи та історією, у шкільні роки був призером численних обласних олімпіад з цього предмету.

З початком повномасштабної агресії з боку Російської Федерації я приєднався до Збройних Сил України. Воював проти російських окупантів на Запорізькому напрямку, будучи частиною 117-ї окремої механізованої бригади 10-го армійського корпусу Сухопутних військ ЗСУ. Моя роль полягала в виконанні обов'язків помічника гранатометника.

У Богдана Удича є батьки, син, брат, племінники і численна родина.

Сергій Олійчук (11 червня 1980 - 7 вересня 2024) народився в місті Галич, що розташоване в Івано-Франківській області. До 2007 року його домом був Рогатин.

Навчався у Рогатинській загальноосвітній школі І-III ступенів №2. Згодом здобув професійно-технічну освіту.

Впродовж усього свого життя Сергій Олійчук працював у будівельній сфері. У вільний час захоплювався рибальством та грибництвом, обожнював літературу.

З початком повномасштабної агресії з боку Російської Федерації він став на захист батьківщини від загарбників. Виконував бойові завдання на Донеччині в складі 132-го окремого розвідувального батальйону Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. За короткий проміжок часу здобув звання "молодший сержант" і обійняв посаду командира відділення. Брав активну участь у найскладніших операціях разом із товаришами, завдяки чому здобув величезну повагу серед них.

У Сергія Олійчука залишилися бабуся, мама, дружина, донька та брат.

Вадим Муравський (16 вересня 1986 - 9 вересня 2024) народився в селі Українка, розташованому в Миколаївській області.

Отримав освіту в Загальній українській середній школі I-III ступенів. У 2009 році завершив навчання в Харківському університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, де спеціалізувався на "Комплексах та системах зенітного озброєння" і здобув кваліфікацію офіцера для військового управління на тактичному рівні.

Після завершення навчання впродовж 2009-2017 років проходив військову службу на офіцерських посадах: у 540-му зенітному ракетному Львівському полку імені гетьмана Івана Виговського Повітряного командування "Захід" Повітряних Сил ЗСУ. Згодом вступив на службу до підрозділів Сил Спеціальних Операцій, був командиром загону спеціальних операцій.

Підполковник, який брав участь у виконанні бойових завдань в зоні Антитерористичної операції та операції Об'єднаних сил. Свій перший досвід бойових дій здобув у 2014 році, служачи в складі зведеного загону "Дика Качка" Повітряних Сил, у районі Донецького аеропорту.

У 2021 році він розпочав навчання в Національному університеті оборони України, який закінчив достроково через початок повномасштабної агресії, і був направлений на службу до Командування Сил Спеціальних Операцій. З початку 2024 року він виконував завдання в Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України. За свою мужність і відвагу під час виконання бойових місій отримав численні державні та відомчі нагороди, серед яких "За зразкову службу Україні", "Учасник АТО", "За військову службу Україні" та "За сумлінну службу".

У Вадима Муравського залишилися батьки, дружина, двоє дітей та сестра.